МИНИСТЕРСТВО ИНФРАСТРУКТУРЫ УКРАИНЫ

На рейде: 5
Под обработкой: 14

Для предотвращения техногенных, террористических, прочих угроз, а также при наличии фактов коррупции в порту. Круглосуточная Горячая Линия (048) 706-57-96 Администрации Одесского морского порта. По остальным вопросам обращаться по телефонам в контактном справочнике

«Порт здешний есть само существование Одеcсы»

— Граф А.Ф.Ланжерон

ship-handling-ruhandling-railway-transport-rue-procurement-uspa-rue-procurement-ocsp-ru

РАЗДЕЛЫ

agency-company-rus

Investment

resolution-rus

anti-corruption-rus

comment-rus

procurement-rus

monitor-rus

recommendation-rus

70,52 МгЦ областное радио

Порт в социальных сетях

 

n-an-an-an-a

ГАЗЕТА «ОДЕССКИЙ ПОРТОВИК»


       2020.01.15


                        Архив за 2015 год

                        Архив за 2016 год

                        Архив за 2017 год

                        Архив за 2018 год

                        Архив за 2019 год

archival-photos-rus

АНАЛИТИКА 

ОБЪЯВЛЕНИЯ

Авторизация

Все новости

Эксклюзивное интервью исполняющего обязанности председателя ГП "Администрация морских портов Украины" Райвис Вецкаганса агентству "Интерфакс-Украина"

Як ви оцінюєте підсумки 2019 роки для портової галузі і який прогноз на 2020 рік?

 

Для галузі це був рекордний рік. Діючі морські порти, за винятком тих, що залишилися на території Криму, встановили історичний рекорд з перевалки - 160 млн тонн. Більш ніж десятирічний максимум перевищила перевалка контейнерів - порти обробили 1 млн TEU. Серед значущих подій звичайно ж потрібно відзначити вихід на фінальну стадію пілотних концесійних конкурсів по держстивідорам в Ольвії і Херсоні.

Приємно, що наш системний підхід до розвитку портів дає свої результати. У 2019 року в Південному почав працювати один з найбільш потужних і сучасних зернових терміналів в Україні - «Нептун». В галузі створено понад 500 нових робочих місць. Для того, щоб цей проект відбувся, АМПУ ще в 2018 році завершило великий проект щодо днопоглиблення - створили глибини і акваторію там, де їх практично не було, вклавши понад 1 млрд грн. Крім цього, підхідний канал порту вже доведений до глибини 20 м, без цього говорити про подальший розвиток акваторії в глибині порту не мало б сенсу. Тепер ці проекти можуть бути реалізовані. Аналогічно ми рухаємося в Маріуполі. Після початку днопоглиблення прохідна осадка в порту була піднята вже тричі і досягла 8 м. Це робить логістику на українському Азові вигіднішою. А вже через кілька тижнів ми плануємо завершити роботи реконструкції причалу №4 в Маріуполі. Теж під новий зерновий термінал.

У 2020 році на державному рівні треба ухвалити низку важливих системних рішень, від яких буде залежати розвиток АМПУ і галузі. Це і питання про корпоратизацію АМПУ, створення нового регулятора на транспорті, підписання договорів з концесіонерами і підготовка нових проектів, визначення правил розвитку внутрішніх водних шляхів. Крім того, для подолання існуючих «вузьких місць» в логістиці потрібна реалізація масштабних проектів, як за окремими видами транспорту, так і на стику логістичних напрямків портів, річок, залізниці та автомобільних перевезень.

 

2019 року АМПУ фактично довелося працювати без затвердженого фінплану. Як це відобразилось на роботі підприємства?

 

Затвердження фінплану-2019 в грудні цього ж року - це, звичайно ж, ненормально. Чому так вийшло? Тут є цілий ряд факторів: зміна ставки дивідендів з 50% до 90%, втретє за останні три роки; перехід АМПУ на міжнародні стандарти фінансової звітності та, як наслідок, зміна підходів до фінобліку і планування. Перший проект фінплану був готовий вчасно - в кінці 2018 року, але потім нам довелося більше 10 разів вносити в нього корективи. Свою роль зіграли і спроби бізнесу проштовхнути цікаві для них проекти на шкоду тому, що АМПУ планувало спочатку зробити в 2019 році. І, звичайно ж, передвиборча гонка і зміна складу уряду зіграли свою роль. Фактично і без того складний шлях узгодження довелося проходити знову.

Процес затвердження фінплану держпідприємств в Україні неймовірно забюрократизований і тому неефективний. Міністерства переслідують часом протилежні цілі. Одне - збільшити фінансування інвестиційних проектів, інше - максимізувати надходження до бюджету. Я вважаю, що в майбутньому повноваження із затвердження фінплану підприємства повинні перейти до наглядової ради. Це зробить процес прийняття документа більш прогнозованим і спрямованим на завдання підприємства з розвитку галузі. Тільки тоді АМПУ зможе нормально планувати реалізацію проектів спільно з інвесторами, гарантувати своєчасні оплати підрядникам і не розтягувати проекти на роки.

Незважаючи на життя без фінплану, нам в 2019 році вдалося показати непоганий результат. Минулого року ми більш ніж в п'ять разів збільшили фінансування проектів з підтримки паспортних глибин. Фактично за три роки мого керівництва обсяг днопоглиблювальних робіт, проведених АМПУ, склав 70% від всього днопоглиблення зробленого з 2013 року, тобто з моменту створення підприємства. Двічі ми досягали рекордного рівня - понад 7 млн кубометрів: у 2017 році (в основному за рахунок капітального днопоглиблення в порту "Південний") і в 2019 році вже за рахунок експлуатаційного днопоглиблення в семи із тринадцяти портів і на всіх каналах, де АМПУ відповідає за безпеку судноплавства.

Крім того, ми вдвічі - до 218,5 млн грн. - збільшили фінансування ремонту власного флоту. Нам довелося ґрунтовно вкластися в ті судна, які ми прийняли від "Укрводшляха" в досить жалюгідному стані. Більше 10 суден в 2019 році проходили ремонт. В цьому році ми вперше за шість останніх років почали днопоглиблення на каскаді водосховищ Дніпра. Поки це роблять в основному підрядники, але вже цієї весни в міру виходу з ремонту техніки, потужності власного флоту спеціалізованого філії "Днопоглиблювальний флот" АМПУ збільшаться в чотири рази. В результаті буде вищі швидкість, економія і обсяг робіт.

 

Чому тоді бізнес критикує вашу ідею придбати новий землесос?

 

Я розцінюю подібні заяви бізнесу як маніпуляцію, з єдиною метою - "завалити" потрібну для держави закупівлю, щоб спробувати перерозподілити гроші на проекти, вигідні окремим компаніям. Очевидно, що для АМПУ збільшення потужності власного флоту - це нагальна потреба. Дивіться, щорічна заносимість українських каналів і акваторій - 6,8 млн кубометрів, а потужність флоту в 3,7 рази менше. При цьому послуги підрядників обходяться в 2-4 рази дорожче, ніж робота з експлуатаційного днопоглиблення своїм флотом. За попередніми розрахунками купівля нового землесоса дозволить АМПУ економити більше 400 млн грн на рік.

Ну і, нарешті, зі своїм флотом ми менше залежимо від геополітики і господарських спорів підрядників. Пам'ятаєте, ми більше року не могли знайти підрядника для робіт в Маріуполі та Бердянську - компанії не хотіли ризикувати і проводити свої судна під Керченською мостом? А в Миколаєві суди між учасниками тендеру взагалі заблокували початок днопоглиблювальних робіт майже на рік.

Тому одним з KPI для АМПУ на найближчі кілька років повинен бути вихід на обсяг днопоглиблення власним флотом на рівні 7 млн кубометрів. В результаті підприємство зможе своїми силами закривати питання експлуатаційного днопоглиблення з урахуванням щорічної заносимості каналів і акваторій, а підрядників залучати для реалізації капітального днопоглиблення.

 

Коли вже зайшла мова про днопоглиблення, чому з боку правоохоронних органів періодично лунають звинувачення в корумпованості цих тендерів?

 

Новини про корупцію при реалізації днопоглиблювальних проектів, які з подачі НАБУ час від часу з'являються в ЗМІ, стосуються попереднього керівництва. Це не складно перевірити, якщо вчитатися в зміст новин і офіційних повідомлень.

Мій підхід до тендерів простий і прозорий, і він теж привнесений з моєї європейської практики - максимум інформації про майбутні проекти на рік всім учасникам днопоглиблювального ринку як в Україні, так і за її межами. Після цього - відкритий конкурс, в Україні - на майданчику ProZorro. У тендерах АМПУ на капітальне днопоглиблення в портах "Південний" і "Чорноморськ" брало участь більшість провідних світових днопоглиблювальних компаній. В результаті переможцем стала китайська державна China Harbor Engineering Company Ltd (CHEC) - друга за величиною днопоглиблювальна компанія в світі. А економія на тендерах по проектах в двох портах склала понад 500 млн грн.

Якщо ви думаєте, що зарубіжні компанії тільки і мріють працювати в Україні, то ні. Для виконання контракту компанії-переможцю потрібно перегнати в Чорне море спеціальну техніку, а в цих широтах обсяг роботи дуже мізерний порівняно з іншими морями і якщо не планувати і далі тут працювати, то це просто невигідно. Крім того, умови укладення контрактів в Україні дуже далекі від світових практик - вони занадто забюрократизовані і викликають подив у підрядників, які звикли працювати в провідних портах Європи. Це вам підтвердить представник будь-якої з провідних днопоглиблювальних компаній світу. Ми з ними це не раз обговорювали.

 

Але в кінці 2019 року в офісах АМПУ сталася серія обшуків, пов'язаних з днопоглибленням в портах "Південний" і "Чорноморськ" ...

 

 Так, тендери на проведення капітального днопоглиблення в портах "Південний" (тоді ще "Южний") і "Чорноморськ" проходили незабаром після того як я став керівником АМПУ. І за рівнем контролю з боку міністерства, експертного співтовариства, громадськості та ЗМІ в історії сучасної України їх можна порівняти хіба що з реприватизацією "Криворіжсталі".

Проведення відкритих міжнародних тендерів в системі ProZorro дозволило залучити до участі в цих тендерах провідні світові днопоглиблювальні компанії, такі як DEME Group (Бельгія), Boskalis International BV (Нідерланди), Jan De Nul NV (Бельгія) Van Oord Dredging and Marine Contractors BV (Нідерланди ) і СНЕС - найбільшу китайську державну компанію.

При цьому підрядник не тільки не отримав більше грошей, як про це заявляють, але і дав можливість нам заощадити за підсумком завершення робіт. Тільки в "Південному" по двом проектам після закінчення днопоглиблення держава отримала понад 100 млн грн економії. Для розуміння масштабу - портфель замовлень CHEC по всьому світу в минулому році перевищив 16 млрд дол. На відміну від деяких компаній, які подаються до нас на тендери зі статутним фондом в кілька тисяч гривень.

Найцікавіше, що законність і вигідність для держави і АМПУ договорів днопоглиблення в "Південному" підтверджують не тільки наведені мною цифри, але і рішення судів. Протягом двох років якась компанія "Бастін консалтинг ЛТД", яка не брала, до речі участі в тендері, намагалася опротестувати результати конкурсу в порту "Південний" в суді. У підсумку всі три інстанції - господарський, апеляційний і касаційний суди не знайшли порушень при проведенні тендеру і визнали договір з CHEC дійсним.

Китайська компанія недавно висловила своє здивування з приводу звинувачень у зловживаннях в рамках проектів в "Південному" та "Чорноморську". З огляду на, що Україна дуже зацікавлена в китайських інвестиціях і має, вибачте, ганебний досвід по проектам "Повітряний експрес" та ДПЗКУ, варто було б підходити більш виважено, висуваючи такі звинувачення Китаю.

 

Чому АМПУ ніяк не вдається припинити корупцію екологів в портах?

 

Корупцію екологів можуть припинити тільки правоохоронні органи. Причому найвищого рівня. Ми ж, зі свого боку, зробили все необхідне, щоб встановити на державному рівні чіткі рамки, які з одного боку захищають судновласників від необґрунтованих штрафів, з іншого - забезпечують покарання для тих, хто дійсно забруднює акваторії портів. АМПУ спільно з Державною регуляторною службою, бізнесом і профільними асоціаціями розробили відповідні порядки, які чітко регламентують: хто виявляє забруднення, які подальші дії кожної зі служб, як потрібно брати і аналізувати проби. Тепер важливо домогтися, щоб всі дотримувалися цих правил, яких раніше просто не існувало.

Не варто забувати, що не судна є головними забруднювачами в портах. Каналізаційні колектори і стічні води зливають свої відходи в акваторії - це величезна проблема, за яку відповідальна в першу чергу міська влада. За останній рік є прогрес в пошуку рішень з владою Миколаєва та Одеси. Однак, це тільки початок - Україні потрібно вирішити це питання на державному рівні, а можливо, і залучити міжнародну технічну допомогу.

 

А що щодо звинувачень у зловживанні при наданні лінійних знижок агентській компанії "Портінвест Лоджистік"?

 

Я скажу так: АМПУ не надає нікому і ніяких преференцій по портових зборах - у нас немає таких повноважень. Всі знижки затверджені і надаються відповідно до наказу Мінінфраструктури №316 від 2013 року, а порядок реєстрації лінії визначає інструкція, затверджена також наказом міністерства №790 від 2013 року. У ній чітко визначено, які критерії пред'являються до лінії, щоб мати право застосовувати знижки. Крім того, повноваженнями щодо реєстрації ліній закордонного плавання та контролю за їх роботою наділена Держслужба морського та річкового транспорту - так звана Морадміністрація.

АМПУ ж виступає виконавцем, який приймає від заявника необхідні документи, готує подання і передає їх на розгляд і затвердження в Морадміністрацію. Відповідно, якщо лінії Портінвест Лоджистік були зареєстровані, значить вони, як і 80% інших ліній, що зареєстровані і працюють сьогодні в українських портах, відповідають вимогам законодавства.

Я вважаю, що у звинуваченнях АМПУ в наданні преференцій, в даному випадку є комерційний інтерес з цієї конкретної лінії когось із конкурентів, судячи з усього, безпосередньо в порту "Південний". Як точно зазначив міністр (інфраструктури України Владислав Криклій - ІФ) - в портовому ринку за чужим бізнесом окремі компанії стежать краще, ніж за своїм.

Ще важливий момент для розуміння подібних фейкових заяв - знижки отримують не агенти, а судна. Адже дисбурсментські рахунки, які виставляє АМПУ, виплачують в результаті судновласники або фрахтувальники тих суден, які заходять в порти України. І у випадку лінії, знижку теж отримує судновласник і ніхто інший. Такий принцип працює в усьому світі, в тому числі і в авіації - знижку на лінію отримує власник авіасудна, а не його агент. Умови залучення судів для роботи ліній в українських портах можна і потрібно вдосконалювати і розвивати. Виходячи з досвіду європейських портів, знижки для них можуть бути і більше тих, які надаються сьогодні. Але пріоритетом тут повинні бути регулярність і кількість суднозаходів, обсяг перевезених лініями вантажів в та з портів протягом місяця, кварталу і року. Це з одного боку дасть стимул для залучення гарантованого вантажопотоку для стивідорних компаній, а з іншого - зробить зрозумілим і прозорим мотивацію надання таких знижок.

 

Давайте поговоримо про ваші подальші плани в роботі. Мінінфраструктури недавно заявило про проведення конкурсу на посаду голови АМПУ. Братимете участь?

 

Можу сказати, що тимчасовий статус накладає суттєві обмеження на роботу керівника будь-якої компанії. В першу чергу, це позначається на ефективності управління підприємством, аж до виробничої дисципліни. Проекти в портовій галузі довгострокові, і коли ти намагаєшся перевести їх з колії пострадянської рутини на нормальні європейські рейки зі зрозумілими вимогами по термінах і ефективності, у багатьох виникає думка, що це все тимчасово, потрібно трохи почекати - призначать іншого і можна буде продовжувати нічого не робити по-старому. Епоха виконуючих обов'язки повинна, нарешті, закінчитися - тут я повністю згоден з міністром.

Але на конкурс я подаватися не буду. На жаль, поки немає передумов і умов, які дозволять реалізувати ті професійні завдання, які я бачу для себе на цій посаді, щоб перебудувати українську портову галузь за найкращими європейськими моделями, для чого мене, власне і запрошували. Всі три роки я періодично стикався з тим, як прекрасні заяви та ініціативи на високому державному рівні про необхідність довгострокового розвитку інфраструктури розбивалися об завдання урядів наповнювати бюджет країни тут і зараз.

 

Це пов'язано з дивідендною політикою держави?

 

І з нею в тому числі.

 

Що будете робити далі?

 

 Незважаючи на всі складнощі, Україну я дуже люблю. Це цікава, дуже перспективна і дивовижно динамічна країна. Я переконаний, що портова галузь і логістика в цілому тут буде активно розвиватися, незважаючи на проблеми, що зберігаються з керуванням в держсекторі. Інвестори, власники вантажів, банки будуть драйверами цього процесу.

Основним трендом найближчих років, на мій погляд, стане подальша інтеграція між транспортною мережею України і ЄС. І тут мій досвід роботи в умовах обох ринків і бізнес-моделей буде дуже корисний. Тому я залишаюся працювати в Україні. Швидше за все це буде приватний сектор.

 

З якими проблемами на ваш погляд доведеться працювати переможцю конкурсу?

  

В першу чергу - питання фінансової і політичної незалежності підприємства.

За останні три роки ми в АМПУ зробили дуже багато, щоб перевести систему управління підприємством на загальноприйняті в світі корпоративні стандарти. Заклали основу майбутньої незалежності підприємства і його стабільності навіть в умовах політичної турбулентності.

Держава, нарешті, сформувала політику власності для АМПУ. Створено Наглядову раду, до числа незалежних членів якого увійшли експерти зі світовим ім'ям в галузі з Бельгії, Німеччини, Нідерландів. Розроблено Кодекс корпоративного управління підприємства, проходить процес обговорення проекту закону про корпоратизацію АМПУ. Все це ставить чіткі рамки руху Адміністрації до кращих світових стандартів управління. Я щиро сподіваюся, що розпочата нами реформа управління АМПУ буде доведена до кінця, що вирішить більшу частину існуючих проблем.

Я кажу насамперед про мінімізацію політичного і бюрократичного впливу на роботу компанії і призначення топ-менеджменту АМПУ і філій. Перші відкриті відбори на посади керівників філій мені вдалося запустити в кінці 2019 року. Їх переможців вже почала затверджувати Міністерство інфраструктури. Наступний важливий крок - проведення Наглядовою радою конкурсу на посаду Глави АМПУ. Розширення функцій Наглядової ради та її подальша активна участь в роботі підприємства зробить основним критерієм кадрової політики виконання поставлених KPI. А квоти, кулуарні домовленості і призначення "своїх" людей нехай залишаться в минулому. Мені б дуже цього хотілося, як для підприємства, так і для галузі.

Питання фінансової незалежності новому керівництву також доведеться продовжувати вирішувати. Підтримка і модернізація причалів, естакад, автомобільних, залізничних доріг в портах, днопоглиблювальні проекти - це десятки мільярдів гривень, яких в АМПУ просто немає. Але при цьому абсолютно зрозумілий і опрацьований набір кроків, які дозволять збільшити інвестиційний ресурс АМПУ і диверсифікувати витрати.

Перше - в законопроекті про корпоратизацію АМПУ передбачено затвердження розміру дивідендів до бюджету на рівні 30% замість нинішніх 90%. Причому не на один-два роки, а на постійній основі. Якщо Україна хоче мати стратегічну інфраструктуру - причали та акваторії і успішно конкурувати на цьому ринку, першочерговим завданням АМПУ має бути не перерахування грошей до бюджету, а реалізація спільно з бізнесом проектів, які дають синергетичний ефект - створення робочих місць, збільшення обсягів і продуктивності перевалки, розвиток суміжних галузей і відповідно, податкових відрахувань. Ніде в Європі портові адміністрації не виплачують дивіденди в розмірі 90% від прибутку. А, наприклад, в Латвії вони звільнені не тільки від дивідендів, а й від податку на прибуток. В результаті мають можливість реінвестувати прибуток у розвиток інфраструктури.

Друга складова - створення ефективного механізму передачі причалів в концесію або оренду приватному бізнесу з обов'язковою умовою інвестувати в їх збереження і модернізацію на безповоротній основі. Якщо уряд не хоче, щоб з причалами в портах склалася така ж ситуація як з локомотивами на залізниці, цим потрібно займатися невідкладно. Адже ні в АМПУ, ні в держави найближчим часом не буде достатньо коштів для підтримки в робочому стані понад 260 причалів. Що робити в Україні з портами - зрозуміло, але потрібно чомусь постійно долати бюрократію та інертність системи.

Подробнее...

«Есть большое пространство для совместной работы» - Одесский порт с ознакомительным визитом посетила делегация европейских деловых кругов

Возможности Одесского порта по перевалке экспортно-импортных грузов и планы развития предприятия в свете реализации проектов государственно-частного партнерства обсуждались вчера, 15 января, на встрече начальника Одесского филиала ГП «Администрация морских портов Украины» (ОФ ГП «АМПУ») Руслана Сахаутдинова с делегацией деловых кругов из Европы, которую возглавлял Мартин Гильеромо Рамирес (Martin Guillermo Ramires) - генеральный секретарь Ассоциации европейских приграничных регионов. В переговорах приняли участие также Денис Карпов - заместитель начальника ОФ ГП «АМПУ» по операционной деятельности, и Светлана Яровая - вице-президент компании ГП «КТО».

 

Собственно инициатором встречи выступила компания ДП «КТО» - дочерняя структура немецкого логистического концерна HHLA, которая сегодня оперирует контейнерным терминалом на Карантинном молу. По итогам работы в 2019 году коллектив ДП «КТО» сохранил позиции лидера отечественного рынка контейнерной перевалки - докеры компании записали на свой счет 389,9 тыс. TEU, что превышает треть объема перегруженных прошлом году контейнеров в украинских портах.

 

Во время разговора в администрации порта стороны обсудили актуальные вопросы развития делового партнерства между ОФ ГП «АМПУ» и европейскими компаниями, проблемы привлечения частных инвестиций, внедрение альтернативных источников энергии и т.п.

 

- Мы сейчас активно изучаем опыт европейских стран, где развита инфраструктура и наработаны современные подходы в плане экологии, сохранения автомобильных дорог, развития комбинированных перевозок в сообщении «река-море», - отметил в своем слове Р.Сахаутдинов. - На примере работы Одесского порта могу констатировать значительный рост прибытия грузов на терминалы по внутренним водным путям. Но темпы этого роста еще не достаточны. И как раз кооперация и координация усилий предприятий морской отрасли, бизнеса, общественных организаций, в том числе международных институтов трансграничного сотрудничества могли бы значительно ускорить развитие таких перевозок. Пространство для совместной работы здесь большое...

 

Мартин Гильеромо Рамирес, в свою очередь, поблагодарил руководство администрации порта за возможность посетить крупнейший контейнерный терминал Украины и за содержательную дискуссию за круглым столом. Стороны обменялись контактами и выразили взаимные ожидания о налаживании сотрудничества, которое будет способствовать активизации экономической активности и будет сопровождаться ростом занятости и уровня благосостояния населения в Одесском регионе.

 

Администрация Одесского морского порта

 

Подробнее...

Новым руководителем администрации Одесского порта назначен Руслан Сахаутдинов

Сегодня, 14 января, заместитель председателя ГП «Администрация морских портов Украины» по морской и внутренней безопасности Сергей Гронский посетил Одесский порт, где представил коллективу Одесского филиала ГП «АМПУ» нового руководителя - Руслана Сахаутдинова. Соответствующее назначение утвердил своим приказом министр инфраструктуры на основании представления председателя ГП «АМПУ».

 

- Согласно приказу министра, Руслан Сахаутдинов приступает к исполнению своих обязанностей в новой должности с сегодняшнего дня, - отметил С.Гронский. - Портовикам особо представлять Руслана Ильдарович нет необходимости. Весь его трудовой путь связан с Одесским портом. У вас на глазах он рос как профессионал морского транспорта, нарабатывал организаторский опыт. В порту ему известен не только каждый причал, но и каждый, кто на этом причале работает, он знает всех операторов производственных комплексов и все проблемы и вызовы, которые стоят перед предприятием. Надеюсь, у нового руководителя и у коллектива одинаковые видения дальнейшего эффективного развития порта.

 

Также С.Гронский поблагодарил за профессиональную работу Дениса Карпова, который до настоящего времени исполнял обязанности начальника администрации порта.

 

Справка: Р.Сахаутдинов родился 12.01.1981 г. в Одесской области. Образование - высшее. Окончил Одесский Национальный Морской Университет (факультет «Организация перевозок и управление на транспорте»). Трудовой путь начинал экспедитором в частной компании. В Одесском порту работает с 2003 года. К 2014 г. прошел все ступени карьерного роста от инженера отдела маркетинга до главного диспетчера порта. С 11.03.2014 г. до нынешнего назначения работал заместителем начальника администрации порта по операционной деятельности. Назначен на должность начальника ОФ ГП «АМПУ» с 14.01.2020 г.

 

Администрация Одесского морского порта

 

Подробнее...

З ЮВІЛЕЄМ!

Почесному Президенту Одеського порту, Герою України, повному кавалеру ордена «За заслуги», Почесному громадянину м. Одеси, начальнику Одеського порту у 1985-2011 рр. Миколі Павлюку.

 

Вельмишановний Миколо Пантелеймоновичу!

 

Від імені багатотисячного колективу одеських портовиків – працівників ОФ ДП «АМПУ», ДП «Одеський порт», стивідорних компаній, від Профспілки РМТ «ОМП», Ради ветеранів та Молодіжної організації порту, просимо прийняти найщиріші вітання зі славним ювілеєм - 80-річчям від дня народження!

 

Ваш достойний життєвий шлях є прикладом служіння обраній професії. За більш ніж 60 років роботи в Одеському порту Вами пройдені всі сходинки службового зростання від робітника до керівника підприємства, досягнутий найвищий рівень визнання Ваших заслуг державою і суспільством, з Вашим ім’ям пов’язана доленосна епоха становлення морського сектору молодої української економіки.

 

Протягом усього періоду роботи на керівних посадах найважливішою для себе Ви завжди вважали місію розвивати Одеський порт. За Вашої ініціативи і під Вашим керівництвом у 1990-ті рр. вперше серед підприємств галузі було впроваджено ефективну модель державно-приватного партнерства, яка дозволила порту втримати статус лідера морської галузі за обсягами вантажообігу, прибутків, платежів до бюджету і рівня соціального захисту трудящих. У непростий період розбудови української незалежності Одеський порт під Вашим керівництвом надав приклад залучення мільярдних інвестицій приватних компаній (в т.ч. зарубіжних) у розвиток активів державного підприємства. У ці ж роки була здійснена найбільш масштабна за увесь повоєнний період технічна модернізація виробничих потужностей порту: реконструйовано нафторайон, створено більше десяти вантажних терміналів у суховантажному порту, реконструйовані причали, побудований найбільший в Україні магістральний шляхопровід естакадного типу, реконструйовано за участю іноземної компанії комплекс морського вокзалу.

 

Ваші працелюбність, вимогливість до себе і до оточуючих, завжди були і залишаються для одеських портовиків взірцем справжнього патріотизму по відношенню до рідного підприємства, міста, країни. Ваша здатність відстоювати інтереси колективу, ставити нестандартні задачі і вирішувати їх, випереджати час і мислити на кілька кроків вперед, надають точку опори тим, хто сьогодні забезпечує стабільну роботу нашого підприємства у нелегких умовах конкуренції і реформування управління морською галуззю.

 

Шановний Миколо Пантелеймоновичу! У знаменний для Вас день важко хоча б приблизно уявити кількість тих, хто вітатиме Вас з ювілеєм, дякуватиме за можливість працювати в одному з найсучасніших портів України, за професійну і життєву науку, за Вашу чуйність і допомогу у скрутних ситуаціях. Ми приєднуємося до усіх теплих слів, сказаних на Вашу адресу, і від усього серця бажаємо Вам міцного здоров’я й людського щастя!

Нехай Ваш багаторічний досвід, невичерпна енергія та життєва мудрість і надалі слугують справі розвитку Одеського порту і морегосподарського комплексу України в цілому!

 

З повагою,

Р.САХАУТДІНОВ, начальник Одеської філії ДП «АМПУ

Д.КАРПОВ, в.о. заступника начальника Одеської філії ДП «АМПУ» з операційної діяльності,

О.МЯСКОВСЬКИЙ, в.о. директора ДП «Одеський порт»,

В.ЗАЙКОВ, голова Профспілки РМТ Одеського морського порту

 

Подробнее...

ТЕРМИНАЛЫ ОДЕССКОГО ПОРТА В 2019 г. ПЕРЕГРУЗИЛИ БОЛЬШЕ ПОЛОВИНЫ ОБЪЕМА ОТЕЧЕСТВЕННОГО КОНТЕЙНЕРНОГО РЫНКА

Согласно оперативным данным ГП «Администрация морских портов Украины» в 2019 г. отечественные контейнерные терминалы преодолели рубеж 1 млн. TEU, что на 18,5 % больше, чем в 2018 г. Таким образом, удалось повторить рекорд 2007 г.

 

По оперативным данным главной диспетчерской администрации Одесского порта больше половины этого объема (647,5 тыс. TEU) перевалили два конейнерных терминала Одесского порта - ДП “Контейнерный терминал Одесса” (КТО) и “Бруклин-Киев Порт”. Причем на счету лидера отечественного контейнерного рынка –ДП “КТО” – 389,9 тыс. TEU. Согласно данным ООО «Бруклин-Киев Порт» терминал перегрузил 257,9 тыс. TEU.

 

Как отмечают в АМПУ, именно в последние дни декабря коллективы терминалов Одессы и Пивденного обработали суда, с которых выгрузили-погрузили недостающие до 1 млн. TEU контейнеры. Так, 31 декабря на причале 2-к коллектив ДП “КТО” обработал контейнеровоз ROSA A (программа- 668 контейнеров). По состоянию на 8 января 2020 г. на причалах компании уже .обработано 5 контейнеровозов линий MSC, ZIM, HLC, ACOL.

 

Первый контейнеровоз года на терминале в Хлебной гавани- BEX COSCO SHIPPING RHINE (флаг Гонконга, год постройки- 2017): выгрузка-погрузка - 2400 контейнеров.

 

ПРЕСС-СЛУЖБА АДМИНИСТРАЦИИ ОДЕССКОГО ПОРТА. 

 

Подробнее...

«ТАЙНУ АЛАКРЕЗ» раскрыли для деток портовиков - бесплатными билетами на главную елку Одессы малышей обеспечил Профсоюз порта (фоторепортаж)

Сегодня, 02.01.2020 г., на сцене Одесского академического украинского музыкально-драматического театра им. В.Василька состоялось очередное новогоднее представление для всей семьи «Тайна алакрез» в постановке директора-художественного руководителя концертно-выставочного комплекса (КВК) Одесского порта, Заслуженного деятеля искусств Украины Анны Чернобродской. Бесплатными билетами на новогодний мюзикл профсоюз порта обеспечил всех работников администрации порта и ГП «Одесский порт», имеющих детей в возрасте от 3 до 13 лет. На каждый предъявленный билет активисты профсоюза выдали сладкий подарок.

 

Перед началом спектакля маленьких и взрослых зрителей подравили с новогодними праздниками и.о. начальника Одесского филиала ГП «Администрация морских портов Украины» Денис Карпов, и.о. директора ГП «Одесский порт» Алексей Мясковский, председатель Профсоюза работников морского транспорта Одесского морского порта Владимир Зайков.

 

Как и все новогодние проекты Анны Чернобродской, нынешний спектакль поставлен по оригинальному сценарию, навеянному знаком Нового года по восточному календарю. Для 2020-го года, года Белой Крысы, автор пьесы Михаил Крупник создал яркий сюжет по мотивам знаменитой повести Виталия Губарева «Королевство кривых зеркал». Спектакль захватывает стремительным развитием сюжета, фантастическими костюмами, оригинальными музыкальными решениями и отточенной хореографией. В постановке задействованы более 60 исполнителей, среди которых ведущие артисты профессиональных одесских театров, в т.ч. Народный артист Украины Владимир Фролов, Заслуженная артистка Украины Ирина Ковальская, Заслуженный артист Украины Геннадий Скарга и др.

 

«Главную елку Одессы» творческая группа Г.Чорнобродськои в этом году устраивает 24-й раз подряд. 22 сезона новогодние мюзиклы шли на сцене КВК морского вокзала. Второй год в связи с реконструкцией КВК спектакли проходят на сцене Театра им. В.Василько.

 

Пресс-служба администрации Одесского морского порта 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подробнее...

В Одесском порту специалисты дноуглубительного флота АМПУ учились бороться с огнем

27 декабря в Одесском порту, в соответствии с Программой Государственной службы по чрезвычайным ситуация Украины и Приказом начальника филиала «Дноуглубительный флот» госпредприятия «Администрация морских портов Украины» (ГП «АМПУ»), состоялось пожарно-тактическое занятие для персонала данного предприятия. Мероприятие прошло при организационном и материальном содействии специалистов службы пожарной безопасности (СПБ) Одесского филиала ГП «АМПУ» и личного состава пожарной команды ВПК-1.

 

Занятие было разделено на две части: теоретическую и практическую. В первой начальник сектора гражданской защиты филиала «ДФ» Николай Стариш и старший инженер Вадим Потицкий познакомили сотрудников отделов и служб с основами знаний, необходимых для профилактики пожаров и борьбы с огнем. Во второй - работники дноуглубительного флота осваивали на практике навыки пользования индивидуальными средствами тушения очагов возгорания.

 

- Мы всегда готовы помочь коллегам в обучении, - заметил начальник СПБ ОФ «АМПУ» Юрий Третьяков, - у нас хорошая материальная база и большой опыт проведения занятий и учений.

 

Справка. Филиал «Дноуглубительный флот» - обособленное структурное подразделение государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» был создан в соответствии с приказом ГП «АМПУ» от 16 января 2018 года. На балансе филиала находятся два десятка специализированных судов: земснарядов, грунтоотвозных шаланд, буксиров.

 

Филиал, приняв на себя функции ГП «Укрводшлях», осуществляет навигационное обеспечение на внутренних водных путях и акваториях морских портов. Среди основных задач - поддержание гарантированных габаритов, проведение промерных, тральных, дноуглубительных и дноочистительных работ, содействие безопасности судоходства, а также эффективной эксплуатации объектов инфраструктуры.

 

Пресс-служба администрации Одесского морского порта

 

 

 

 

Подробнее...

Привітання з Новим 2020 роком!

Дорогі портовики – колеги, партнери, друзі!

 

Ще один рік напруженої роботи відходить у минуле. Наші спільні зусилля протягом останніх дванадцяти місяців принесли вагомий результат. Одеський порт впевнено нарощує вантажообіг і розширює перелік сервісів для своїх клієнтів. Приватні компанії продовжують вкладати вагомі інвестиції у розвиток виробничої інфраструктури. Тисячі одеситів, які працюють на причалах, своєчасно отримують достойну зарплатню і забезпечені пакетом соціальних гарантій.

 

Рік, що минає, був щільно наповнений різними подіями, які ще більше нас згуртували і збагатили досвідом, який допоможе приймати вірні рішення у майбутньому. Сподіваємося, наступний, 2020-й, принесе більше хороших новин. І від нас з вами залежить, щоб він став роком плідної роботи досвідчених професіоналів морської галузі і справжніх патріотів нашого підприємства.

 

Бажаємо вам провести новорічні й різдвяні свята весело, в затишному колі близьких вам людей. Міцного Вам здоров’я, родинного благополуччя і матеріального достатку!

 

Миру, добра й свободи нашій країні! А нам з Вами – сил, щоб зберегти й далі розвивати Одеський порт!

 

З наступаючим Новим Роком!

 

З Різдвом Христовим!

 

Д.КАРПОВ, в.о. начальника ОФ ДП «АМПУ»,

О.МЯСКОВСЬКИЙ, в.о. директора ДП «Одеський порт»,

М.ПАВЛЮК, почесний президент Одеського порту, Герой України,

В.ЗАЙКОВ, голова Профспілки РМТ «ОМП»

 

Подробнее...

Корабль ВМС США зашел в Одесский порт

Сегодня, 24.12.2019 г., в 09.40 американский ракетный эсминец USS ROSS с бортовым номером 71 ошвартовался правым бортом к причалу 1-к Карантинного мола.

Не смотря на сильный туман, видимость составляла 900 м, проводка и швартовка корабля прошли успешно. Завел корабль в порт лоцман ПЛС «Одесса» В.Беспалов, радиолокационную проводку выполнил вахтенный лоцман-оператор ПРДС З.Зарукян. 

 

Эсминец USS ROSS DDG71 находится в акватории Черного моря с 15 декабря. Как следует из комментария командования ВМС США, такие визиты являются частью выполнения плановой программы. Так, до этого в Черном море находились поочередно эсминцы этого же типа PORTER и COLE. Это тридцатый заход военного корабля НАТО в этом году – в Черное море, и 15-й - в Одесский порт.

 

В сентябре нынешнего года USS ROSS принимал участие в совместных учениях кораблей НАТО и Украины в Черном море. Корабль базируется в порту Рота (Испания), относится к ранней версии эсминцев типа «Арли Берк», построен на верфи Ingalls Shipbuilding, спущен на воду в марте 1996 года. Назван в честь капитана Дональда К. Росса, награжденного Медалью Почета за проявленный героизм во время атаки японцев на Перл-Харбор.

 

Длина корабля - 154 м, ширина – 20 м, осадка 9,3 м (с подводной гидроакустической станцией). Полное водоизмещение - 8775 тонн. Четыре газотурбинные установки мощностью 108 000 лошадиных сил разгоняют его до 32 узлов. Экипаж - 337 человек. Вооружен различным артиллерийским и ракетным вооружением, в том числе противокорабельными ракетами «Гарпун», а также имеет 90 шахтных пусковых установок для запуска крылатых ракет «Томагавк», ЗУР RIM-66 SM-2 «Стандарт-2», ПЛУР RUM-139 ASROC.

 

Пресс-служба администрации Одесского морского порта

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

Подробнее...

В Одесском порту прошел день донора. Возрождена благородная традиция безвозмездной сдачи крови

17 декабря. 9.30. У дверей кабинетов медсанчасти (МСЧ)   Одесского порта традиционно толпятся пациенты. Возле дневного стационара их особенно много. А внутри стационара непривычно много незнакомого медперсонала и …доноров. Все ясно: на базе МСЧ проводится День донора, в котором, помимо работников администрации порта, принимают участие сотрудники центрального аппарата АМПУ, портовики Пивденного. 

 

По словам главного врача МСЧ Жанны Путиенко, инициатива проведения такого мероприятия принадлежит службе персонала центрального аппарата АМПУ. Служба персонала ОФ ГП «АМПУ» поддержала эту инициативу и позаботилась об организации беспрепятственного прохода на территориию Одесского порта сотрудников из соседних портов.

 

-Так совпало, что идея провдения Дня донора родилась как раз накануне трагических событий в здании экономического колледжа на Троицкой, 25, - рассказала Ж. Путиенко. – Информация о проведении такой акции была разослана коллективам администрации нашего порта, филиалов АМПУ портов Черноморск, Пивденный.

 

Далее главврач сообщила, что, когда случилась трагедия в экономическом колледже, она позвонила на станцию переливания крови №1 и спросила, достаточно ли крови для пострадавших и не нужна ли помощь портовиков. Как оказалось, одесситы массово откликнулись на случившееся, и сотни сдавали кровь. Тем не менее, замечает Ж.Путиенко, «мы решили, что необходимо привлекать портовиков к благородной миссии безвозмездной сдачи крови. Если человек не болел гепатитом, не ВИЧ инфицированный, у него нет анемии, сердечно - сосудистой патологии, то он может сдать кровь, чтобы спасти чью-то жизнь».

 

Если вернуться в советские времена, то в порту существовала традиция проведения Дня донора, в котором участвовали до 100 человек. Среди них было немало Почетных доноров союзного и республиканского масштаба. Эту традицию пытается возродить администрация порта совместно с МСЧ.

 

Забор крови проводят специалисты Областной станции переливания крови: врачи Анита Ревкова и Юлиана Качковская, медсестры Ирина Ивановская, Ирина Павленова, Людмила Пономарева, Наталия Картелян. Медики станции переливания крови привезли свой одноразовый инструментарий, оборудование, холодильную камеру для крови, даже кресла. По словам И.Ивановской, кровь доноров многократно проверяется, тестируется: в одной пробирке проверяется группа крови и резус, во второй - антиген, гепатит, RV, СПИД. Только после этого материал будут использовать для нужд лечебных учреждений города. Либо кровь будет заморожена и поступит в базу.

 

- Согласно законодательству, донор имеет право в день сдачи крови получить выходной. Еще один оплачиваемый выходной полагается в течение года Надеемся, повторить День донора после Рождественских праздников. Необходимо продолжить эту благородную акцию, - резюмировала главврач МСЧ.

 

Пресс-служба администрации Одесского порта

 

 

 

 

 

Подробнее...

Перезагрузкой экологического контроля в морских портах будет заниматься специальная рабочая группа - новый руководитель Госэкоинспекции

«Позиция нового руководства Госэкоинспекции заключается в том, что все территориальные органы должны быть очищены. Мы хотим видеть в качестве инспектора молодого профессионального человека в форме, который будет приходить на предприятие и не требовать взятки, а совершать действия, которые защищают закон. Наша главная задача, чтобы этот инспектор стоял на защите жизни и здоровья людей. Потому Государственная экологическая инспекция это в первую очередь - о жизни и здоровье людей».

 

Этими словами вчера, 12.12.2019 г., начал свой брифинг в Одессе врио председателя Госэкоинспекции Украины (ГЭИ) Егор Фирсов. Новый руководитель ведомства провел в областной государственной администрации выездное совещание «по вопросам деятельности Государственной экологической инспекции Крымско-Черноморского округа».

 

Формальным поводом для проведения встречи стал общественный резонанс конфликтной ситуации в порту «Черноморск», где на позапрошлой неделе сотрудниками ГЭИ было задержано за якобы загрязнение окружающей среды судно Shandong Peng Cheng.

 

Указанное судно смогло покинуть порт только после уплаты крупного штрафа. Теперь это решение оспаривается представителями судовладельца в судебном порядке. По имеющейся информации, с начала года ГЭИ Крымско-Черноморского округа уже проиграла в суде более 80 аналогичных дел.

 

Несмотря на то, что анонс о совещании появился в СМИ всего за день до его проведения, в дискуссии по актуальной для региона проблеме приняли участие представители более сорока субъектов хозяйствования (филиалов ГП «Администрация морских портов Украины» (ГП «АМПУ»), операторов береговых грузовых терминалов, агентских, экспедиторских, юридических компаний), а также представители органов местной власти, общественных организаций, многочисленные журналисты.

 

Дискуссия в облгосадминистрации длилась два часа и носила довольно острый характер. В частности, сокрушительной критике со стороны бизнеса была подвергнута практика осуществления экоинспекторами попыток контроля качества изолированного балласта на судах (чего нет ни в одной другой стране мира), а также существующая практика контроля морской воды в гаванях.

 

Участники встречи многократно отмечали незаконность действий сотрудников региональных органов ГЭИ, которые «как сомалийские пираты» прорываются на борт судна и предъявляют капитанам предписания по поводу загрязнения окружающей среды, даже не имея полномочий подписывать такие документы, а затем назначают штрафы просто «от фонаря» - не имея утвержденных методик вычисления экологического ущерба. Когда подобные попытки вымогательства совершаются по отношению к береговым субъектам хозяйствования, у последних есть время на судебное обжалование действий экоинспекторов. У капитана иностранного судна такого времени нет совсем - каждые сутки простоя сухогруза или танкера в порту обходится судовладельцу потерями от 10 до 100 000 долларов.

 

По словам представителей бизнеса, нынешняя практика экологического контроля в портах уже привела к тому, что многие судовладельцы отказываются от фрахта в направлении украинского берега, или включают в сумму фрахта коррупционную составляющую. Как отмечали на совещании представители международных клубов морского страхования, в договорах есть специальное «украинское предостережение», в котором фрахтователей предупреждают: для предотвращения задержки судна необходимо включить в дисбурсментский счет дополнительно определенную сумму в связи с осуществлением «экологического контроля». Страхователи с болью констатировали, что по уровню рисков рейсы торговых судов в Украину стоят на третьем месте после рейсов в «пиратские» регионы вблизи Нигерии и в Аденский залив.

 

Обращая внимание на тот факт, что действия экологических инспекторов в портах наносят огромный ущерб имиджу Украины в глазах мировых морских перевозчиков, участники совещания предложили новому руководителю ГЭИ перезагрузить правовую базу экологического контроля в портах - утвердить четкие и понятные правила как проведения проверок, так и методики исчисления суммы нанесенного экологического ущерба. Отдельно указывалось на необходимости повышения роли в этих процессах структур Администрации морских портов Украины.

 

Подытоживая дискуссию, Е.Фирсов предложил присутствующим не теряя времени создать специальную рабочую группу, которая будет заниматься разработкой и внедрением новых правовых основ деятельности экоинспекторов в портах. В рабочую группу глава ГЭИ предложил включить представителей судовладельцев, адвокатских компаний, ГП «АМПУ», общественных организаций.

 

- Главная задача рабочей группы - наработать новые правила игры, - сделал акцент Е.Фирсов. - Вы знаете, что проверка портов и судов Госэкоинспекция может проводить вместе с АМПУ. И наша задача - сделать такую ​​модель и возможно перезапуск Черноморской инспекции с участием новой конкурсной комиссии, в которую войдут общественные организации, чтобы мы сформировали новый состав этой комиссии. Чтобы мы были уверены: если инспектор идет в порт или на другой хозяйственный субъект проверять.., там точно не будет коррупции... Возможно, первые несколько месяцев проверки следует проводить открыто - инспектор, представитель АМПУ, общественной организации, журналисты. На камеру снимать: как отбираются пробы, как происходит проверка...

 

В совещании в ОГА приняли участие представители центрального аппарата и ряда филиалов ГП «АМПУ», что свидетельствует об актуальности повестки дня для портовиков. По предложению директора департамента безопасности мореплавания и экологической безопасности ГП «АМПУ» Николая Севирин в рабочую группу, которая будет заниматься перезагрузкой экологического контроля в портах, включен первый заместитель директора указанного департамента Андрей Григорьев.

 

Исполняющий обязанности начальника Одесского филиала АМПУ Денис Карпов в своем комментарии журналистам напомнил, что с 1 августа с.г. вступил в силу Порядок взаимодействия Администрации морских портов Украины и Государственной экологической инспекции в случае выявления случаев сброса судами загрязняющих веществ в пределах акватории морского порта (Постановление КМУ от 17 июля 2019 № 670).

 

- Мы полностью поддерживаем позицию по недопущению загрязнения моря по вине судна, а в случае возникновения такой ситуации судовладелец должен быть привлечен к ответственности, - отметил Д.Карпов. - Однако, как показывает практика, во многих случаях обоснованность претензий экоинспекторов вызывает сомнения. И я абсолютно согласен с тезисом нового руководителя Госэкоинспекции о необходимости восстановления доверия и уважения со стороны бизнеса и иностранных судовладельцев к должностным лицам, которые осуществляют экологический контроль в портах. А чтобы восстановить это доверие, инспекторы должны придерживаться четко прописанных в законе процедур. Коррупция возникает там, где не работают законы...

 

Еще одна важная тема, которая поднималась на выездном совещании под председательством нового руководителя ГЭИ - загрязнение акваторий портов непортовыми субъектами хозяйственной деятельности. Участники встречи неоднократно подчеркивали, что загрязнение окружающей среды морскими судами может составлять максимум один процент от общего объема вредных веществ, которые попадают в море через городские ливневые коллекторы и просто из канализационных труб, которые нигде легально не зарегистрированы и никем не контролируются.

 

- Городская ливневая канализация должна работать только тогда, когда идет дождь, - сказал по этому поводу Е.Фирсов на своем брифинге после совещания. - Но существуют незаконные подключения к этим ливневым коллекторам и туда идет практически все: и торговые центры туда подключаются и сливают свои стоки, и автомобильные мойки... Мы обратились в посольство Нидерландов и три эксперта из порта Роттердам по нашей просьбе проведут независимый [экологический] аудит трех украинских портов. На содержание вредных веществ [в морской воде]. Скорее всего, это будут порты Одесский, Южный и один из портов Николаевского региона...

 

Пресс-служба администрации Одесского морского порта

 

 

 

Подробнее...

Подкатегории