МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 5
Під обробкою: 21

Для запобігання техногенних, терористичних, інших загроз, а також за наявності фактів корупції в порту. Цілодобова Гаряча Лінія (048) 706-57-96 Адміністрації Одеського морського порту. З решти питань звертатися за телефонами у контактному довіднику

«Порт є саме існування Одеcи»

— Граф А.Ф.Ланжерон

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

ГАЗЕТА «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИК»


       2020.01.22


                        Архів за 2015 рік

                        Архів за 2016 рік

                        Архів за 2017 рік

                        Архів за 2018 рік

                        Архів за 2019 рік

                        Архів за 2020 рік

archival-photos-ukr

АНАЛІТИКА

ОГОЛОШЕННЯ

Авторизація

У форматі конфіденційного візиту: Том Круз оглянув кілька об’єктів Одеського порту у якості можливих локацій зйомок майбутнього фільму

02.10.2019. ОДЕСА. 15:00. Перший заступник начальника адміністрації порту Олександр Зубик у короткому коментарі розказав, що продюсерська група американського актора Тома Круза відвідала пасажирський термінал порту сьогодні у проміжку між 9:30-10:30 ранку. Гості, зокрема, оглянули локації з видами на вантажні причали, 22-поверховий готель «Одеса», естакаду порту і Потьомкінські сходи. Окремий інтерес кінематографістів викликали кінетичний фасад і великий хол морського вокзалу, приміщення торгового центру «Гранд-Європа». Про майбутню картину відомо тільки те, що зніматиметься вона у жанрі «шпигунський екшн».

 

У процесі узгодження свого приїзду продюсерська група звернулась до адміністрації порту з проханням забезпечити конфіденційність візиту. Прохання було задоволене.

 

О.ЗУБИК: «Приїзд у порт всесвітньовідомого актора, режисера і продюсера – це сенсація. То ж втримати новину у секреті неможливо в принципі. Однак, на роботі гостей це не позначилось ніяк. Портовики продемонстрували найвищий ступінь делікатності: усі залишились на робочих місцях. Не було журналістів і юрб шанувальників, ніхто не просив зробити селфі. З актором і супроводжуючими його особами спілкувались лише представники адміністрації порту, які оперативно надали потрібні консультації і відповіли на запитання»...

 

Представник продюсерської групи Тома Круза висловила щиру вдячність адміністрації Одеського порту за забезпечення комфортних умов роботи групи на морському вокзалі порту з метою оцінки локацій для зйомок майбутнього фільму.

 

Довідково:

 Том Круз – трикратний лауреат премії «Золотий глобус» і трикратний номінант на премію «Оскар». Один із найбільш високооплачуваних акторів сучасності. Зіграв у великій кількості кінострічок, що користуються незмінною популярністю у всьому світі. Найбільш відомі акторські роботи за його участю: «Людина дощу» (1988), «Місія нездійснена» (1996), «Магнолія» (1999), «Останній самурай» (2003), «Операція «Валькірія» (2008). Та ін.

 

Найбільш відомі кінокартини, які знімались у Одеському порту: «Броненосець «Потьомкін» (1925, реж. С.Ейзенштейн), «Спрага» (1959, сценарій Є.Поженян, реж. Є.Ташков, у гол. ролях В.Тихонов, Ю.Бєлов), «Смугастий рейс» (1961, комедія, реж. В.Фетін), «Бережіть жінок» (1981, мюзикл, реж. В.Макаров, пісні Ю.Антонова), «Легенда про піаніста посеред океану» (1998, реж. Джузеппе Торнаторе, композитор Енніо Морріконе).

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

Детальніше...

Міністр інфраструктури В.Криклій відвідав інвестиційні об’єкти Одеського порту

Сьогодні, 1 жовтня, Міністр інфраструктури Владислав Криклій у рамках робочої поїздки на південь України побував в Одеському порту.

 

На підприємстві міністра зустрічав начальник адміністрації порту Ігор Ткачук. Після короткого знайомства зі структурою і можливостями вантажних терміналів, очільник транспортного відомства відвідав головні інвестиційні майданчики порту. Зокрема, В.Криклію були представлені два масштабні проекти, що реалізуються на засадах державно-приватного партнерства:

 

- новий контейнерний термінал на Карантинному молу, який споруджують ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») спільно з компанією ДП «КТО» (дочірньою структурою німецького логістичного концерну HHLA). Пропускна спроможність терміналу – 600 тис. TEU на рік. Сума іноземних інвестицій перевищує 100 млн. євро.

 

- причал «1-з» для обслуговування суден типу «панамакс» на новому зерноперевалювальному комплексі Андросовського молу. Потужність ЗПК – 4-4,5 млн. тонн на рік. Інвестори проекту: українське ТОВ «Бруклін-Київ» у партнерстві зі всесвітньо відомим трейдером Louis Dreyfus Company. Розмір інвестицій перевищує $ 100 млн.

 

Під час представлення інвестиційних проектів міністрові І.Ткачук висловив пропозиції адміністрації порту відносно створення умов для найшвидшого завершення будівництва об’єктів, експлуатація яких дасть нові робочі місця і суттєво збільшить надходження до держбюджету.

 

Як вже повідомлялось у ЗМІ, сьогодні в Одесі за участю Міністра інфраструктури В.Криклія відбулась презентація (роад-шоу) пілотних проектів концесії майна ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» і ДП «Херсонський морський торговельний порт». За інформацією прес-служби ДП «АМПУ», захід відвідали представники 46 компаній з 11 країн. «Понад 150 учасників - потенційні інвестори, юристи, страховики, радники, представники місцевої влади зібралися, щоб ознайомитися з баченням уряду щодо розвитку українських морських портів з особливим акцентом на механізм концесії і потенційні проекти», - зазначили у відомстві.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Вогонь був умовним. Пожежне навчання пройшло в судноремонтному підрозділі Одеського порту

(фоторепортаж)

 

27 вересня в Одеському порту відбулось планове об’єктове пожежно-тактичне навчання. За легендою загоряння сталось в одному з приміщень лівої башти доку №2 ВСП «Судноверф «Україна» ДП «Одеський порт». До ліквідації умовної пожежі залучались відомча пожежна команда №2 Одеської філії ДП «АМПУ» та рейдова пожежна команда ДП «ОМТП».

 

Під час тренування пожежні відпрацьовували практичні питання взаємодії з екіпажом доку, способи гасіння вогню в тіснинах приміщень доку, та евакуації постраждалого, роль якого зіграв «штатний потерпілий» - манекен Модест.

 

- Наряду з відшліфовуванням професійних навичок, одне з найважливіших завдань таких навчань - підвищення психологічної готовності особового складу до реальної бойової роботи. Ця мета на даному тренуванні досягнута, - відзначив, підводячи підсумки, начальник служби пожежної безпеки адміністрації Одеського морського порту Юрій Третьяков.

 

Довідка. Док №2 судноверфі «Україна» - плавуча споруда для підняття суден. Довжина - 130 м, ширина – 30 м. У двох баштах розташоване устаткування управління та життєзабезпечення. Оснащений пожежними насосами, трубопроводами та іншими протипожежними засобами, включно з запасами вогнегасної піни.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Одеський порт відвідала делегація підприємців Саксонії

За сприяння Одеської Регіональної Торгово-Промислової Палати (ОРТПП) 26 вересня Одеський порт відвідала делегація ділових кіл федеральної землі Саксонія (ФРН) на чолі з уповноваженим представником «Департаменту сприяння економіці Саксонії», паном Манфредом Ліблем (Manfred Liebl). Делегацію супроводжувала перший віце-президент ОРТПП Анна Нестеренко. Візит відбувся у рамках робочої поїздки німецьких підприємців містами Півдня України «з метою ознайомлення з сучасним українським виробництвом у галузі нафтопереробної промисловості для відкриття нових можливостей для співпраці».

 

В головному офісі адміністрації порту з гостями зустрілись представники керівництва Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»): перший заступник начальника ОФ ДП «АМПУ» Олександр Зубик, головний диспетчер порту Денис Карпов, начальник відділу туризму та євроінтеграції Юлія Стріх.

 

Підчас зустрічі для німецьких партнерів була влаштована презентація виробничих можливостей комплексу з перевалки і зберігання нафтопродуктів в Одеському порту. На даний момент – це найбільш потужний в Україні термінал з перевалки наливних вантажів з пропускною спроможністю 25 млн. тонн на рік.

 

Також сторони обмінялись думками щодо напрямків можливого співробітництва німецьких компаній з підприємствами транспортного і логістичного сектору в Україні. Особлива увага під час розмови приділялась правовим аспектам державно-приватного партнерства, земельних відносин тощо.

 

Насамкінець зустрічі керівник німецької делегації Dr. Манфред Лібль запросив одеських портовиків взяти участь у заходах «Днів України…», які відбудуться наступного року у Хемніці – третім за кількістю населення і економічним значенням місті Саксонії.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

Детальніше...

Одеський порт: в 9 сезоні ексклюзивну екскурсію «Стежкою маячника» відвідала рекордна кількість туристів

13 жовтня завершиться сезон 2019 р. однієї з найбільш затребуваних в Одесі екскурсій - «Стежкою маячника». Починаючи з 2011 р, співробітники відділу туризму та євроінтеграції адміністрації Одеського порту проводять цю екскурсію для одеситів і гостей міста.

 

Популярність екскурсії зростає з року в рік, незважаючи на те, що туристи не можуть потрапити всередину маяка і піднятися у відсік світлооптичної апаратури.

 

«Стежка маячника» - це 640 метрів доріжки по Рейдовому молу - від будиночку доглядача маяка до основи (палуби) самого Воронцовського маяка. Але зате скільки вражень, особливо, якщо вдається побачити граючих на воді дельфінів,чайок, що літають над ними, як заходять і виходять в порт судна, а також здійснити віртуальне сходження у відсік світлооптичної апаратури маяка по фотографіях в альбомі, які коментує співробітник відділу туризму.

 

Сьогодні, 27 вересня, відзначається Всесвітній день туризму. За традицією можна підвести деякі підсумки сезону і висловити подяку тим, хто організував і проводить цю чудову екскурсію, відкрив красу і романтику моря, Одеського порту і його візитної картки - Воронцовського маяка.

 

-Коли ми тільки починали проводити цю екскурсію, - розповідає спеціаліст відділу туризму і євроінтеграції Тетяна Яковлєва, - групи були невеликі - не більше 10 осіб. Завдяки сарафанному радіо кількість бажаючих пройти до Воронцовського маяка, зробити ексклюзивні фото на його фоні і навіть доторкнутися до нього росло з кожним роком. Тут в рамках екскурсії робили пропозицію майбутнім дружинам, проводили весільні обряди, відзначали дні народження та ювілеї, корпоративні заходи. Нинішній сезон особливий: «Стежкою маячника» пройшли 3400 чоловік без урахування восьми заброньованих до 13 жовтня екскурсій.

 

До речі, в електронних ЗМІ було розміщено оголошення про те, що доступ до маяків вітчизняних портів відкритий. Багато хто сприйняв це повідомлення, як керівництво до дії. Телефон у відділі туризму не замовкає вже більше тижня. Нагадуємо всім бажаючим потрапити на останні у цьому році екскурсії «Стежкою маячника», що адміністрація порту обслуговує виключно організовані групи. Заявки приймаються, відповідно до зразка, розміщеного на офіційному сайті Одеського порту port.odessa.ua в розділі «Туризм».

 

Прес-служба адміністрації Одеського порту

 

 

 

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Детальніше...

В Одеському порту відбулись планові навчання з ЛАРЗР

Спеціально-об’єктове навчання з ліквідації аварійного розливу забруднюючих речовин ЛАРЗР (нафтопродуктів) відбулося сьогодні, 25 вересня 2019 р. в Карантинній гавані.

 

За легендою на судні, що ошвартоване біля причалу №4, виникла аварійна ситуація внаслідок якої стався розлив забруднюючої речовини, схожої на нафтопродукт, в акваторії Карантинної гавані Одеського морського порту.

 

Для недопущення забруднення і подальшого винесення забруднюючої речовини за межі акваторії порту було вжито заходів щодо локалізації забруднення шляхом встановлення бонового огородження в Карантинній гавані засобами портового флоту ДП «Одеський порт». Для збору забруднюючої речовини з водної поверхні були задіяні плавзасоби дільниці портового флоту Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»). Також, з метою упередження можливого займання розлитого нафтопродукту на місце прибув черговий підрозділ служби пожежної безпеки ОФ ДП «АМПУ». Умовне забруднення акваторії було локалізовано та ліквідовано, відповідно до Плану локалізації і ліквідації розливів забруднюючих речовин Одеського морського порту.

 

- В разі виникнення надзвичайної ситуації відповідні служби повинні реагувати оперативно, злагоджено та професійно, -  прокоментував начальник адміністрації порту Ігор Ткачук. - Сьогодні зокрема була відпрацьована організація взаємодії чергово-диспетчерських служб порту, чергового персоналу відповідних служб і екіпажів суден. Також ми ще раз перевірили у дії надійність автоматизованої системи оповіщення і збору портової комісії з надзвичайних ситуацій… Це навчання – планове. За напрямком ЛАРЗР ми плануємо проводити такі тренування щоквартально. У четвертому кварталі (наприкінці жовтня), заплановано досить масштабний захід у нафтовій гавані.

 

Дії органів управління порту, комісії з НС, сил та засобів ЛАРЗР на усіх етапах відпрацювання ліквідації наслідків умовного аварійного розливу координували заступник головного інженера з безпеки праці ОФ ДП «АМПУ» Ігор Кізлак, начальник служби безпеки мореплавства і екологічної безпеки Юрій Воробйов (керівник навчань), капітан порту Кирило Цюпко. Вказані посадові особи висловили свої зауваження і рекомендації підчас підбиття підсумків навчання.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Адміністрація Одеського порту пропонувала робочі місця на міському ярмарку вакансій

25 вересня у приміщенні головного поштамту м. Одеси (вул. Садова 10) відбувся черговий міський ярмарок вакансій. Відповідно до Меморандуму про співпрацю, підписаному між Державною службою зайнятості та ДП «Адміністрація морських портів України», у заході була представлена адміністрація Одеського морського порту та деякі стивідорні компанії, що оперують вантажними терміналами порту.

 

За інформацією Одеського міського центру зайнятості, на ярмарку, який проходив під гаслом «Перспектива», взяли участь більше 60 роботодавців, які пропонували приблизно півтори тисячі вакансій. Це дійсно непогана перспектива для тих, хто шукає собі роботу.

 

Адміністрація Одеського морського порту вже втретє поспіль бере участь у ярмарку. Як і раніше, порт відчуває потребу перш за все у спеціалістах робочих професій (як з кваліфікацією, так і без), повідомили у службі управління персоналом Одеської філії ДП «АМПУ». Це пожежні рядового та керівного складу, слюсарі-сантехніки, електромонтери, прибиральники та інші - всього чотири десятка вакансій.

 

Представники служби управління персоналом ОФ ДП «АМПУ» зазначають, що ярмарок - це реальна можливість представити порт як суб’єкт ринку праці, та надати інформацію якомога більшому числу громадян про кадрові потреби підприємства.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

  

 

Детальніше...

Одеський порт першим на українському ринку перевалював трансшипмент

На XIII Міжнародному Чорноморському контейнерному саміті, який відбувся в середині вересня ц.р., однією з обговорюваних тем був трансшипмент на Чорному морі. Мабуть, нікого з учасників не здивувала інформація директора видавництва «Порти України» Костянтина Ільницького, який представив огляд ситуації з перевалкою контейнерів в Чорноморському регіоні, що обсяги трансшипменту за останні три роки різко знизилися, в тому числі і в Констанці, яка переробляла до 1 млн. TEU. Зате повідомлення про те, що практично всі обсяги трансшипменту пішли з чорноморських в турецькі порти, багатьма було сприйнято як сенсація.

 

З іншого боку, все закономірно, оскільки турецькі порти, розташовані на Середземному і Чорному морях, з точки зору напрямків європейських транспортних коридорів «Схід-Захід» і «Північ-Південь» знаходяться у вигідному положенні для залучення транзитних вантажів.

 

А порти Середземного і Егейського морів, розташовані на невеликій відстані один від одного, мають можливість залучати вантажі азіатсько-європейських судноплавних ліній. Зокрема, середземноморські порти є транзитними для доставки вантажів до країн Близького Сходу і Центральної Азії. Будуються нові порти, наприклад на Чорному морі – порт Карасу, на Мармуровому – контейнерний порт в Мерсині. Про це, до речі, розповів у своєму виступі на форумі голова правління філії Бодрум Турецької судноплавної палати Юсуф Озтюрк.

 

- Однак варто згадати, що ще дев'ять років тому, в 2011 р Одеський порт і його партнер ТОВ «Бруклін - Київ Порт» вперше в історії вітчизняних портів почали обробку транзитних контейнерів, що не залишають митної зони, тобто трансшипменту. Протягом семи років, аж до 2018 р. колектив стивідорної компанії в Хлібній гавані перевалював контейнери в режимі трансшипменту. Невеликі партії контейнерів переробляв і термінал «ГПК-Україна» (нині ДП «КТО»), - прокоментував начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

 

Більш того, в 2012 р. МІУ надало «зелену вулицю» трансшипменту, знизивши на 50 проц. тарифи на вантажно - розвантажувальні роботи і знявши льодовий збір з суден, що перевозять транзит. У тому ж році міністерство прийняло рішення розширити існуючий на базі Одеського порту хаб (транспортний вузол), включивши його в обробку внутрішнього трансшипменту - транзитних вантажів на лінії «Дніпро-Чорне море».

 

Визнання тодішнього керівництва Міністерства інфраструктури статусу Одеського порту, як хаба свідчило про те, що обсяги трансшипменту, які перевалювали підприємство і приватні термінали, були досить великі. Наприклад, в 2013 р колектив «Бруклін-Київ Порт» перевантажив 7791 TEU, в 2014 р - 9359 TEU (найбільший обсяг), в 2015 р. - 4808 TEU, в 2016 р. - 868 TEU, в 2018 р. -234 TEU.

 

З початку нинішнього року контейнерообіг в українських портах зріс на 18,4 проц. При цьому дві третини (65,3 проц.) контейнерного потоку припадає на Одеський порт. Зокрема, оператори двох контейнерних терміналів в 2018 р перевалили 598,6 тис. TEU (+15,2% до 2017 г.), а за 8 місяців нинішнього року - 416 тис. TEU, що на 8,5 проц. вище аналогічного періоду 2018 р. В той же час лідером вітчизняного контейнерного ринку є портовий оператор ДП «КТО» (40 проц. всіх контейнерів, що перевантажуються в Україні).

 

Однак портові оператори прагнуть до збільшення обсягів перевалки контейнерів і продовжують розвиток портових потужностей. Як відомо, в грудні 2018 р. представники керівництва АМПУ, ОФ ДП «АМПУ» та компанія «Бруклін-Київ» підписали в Марселі (Франція) Меморандум про співпрацю з одним із засновників ТОВ «Бруклін-Київ Порт», контейнерною лінією CMA CGM. Всесвітньо відома лінія планує вкласти 20 млн. доларів у розвиток терміналу. Йдеться про продовження причальної лінії 42-43 причалів на 260 м (на початковому етапі - 120 м) в бік причалів 13-14-з і створення 6,5 га складської території. Це дозволить колективу контейнерного терміналу в Хлібній гавані через п'ять-шість років перевалювати за рік до 600 тис. TEU. Проект був презентований і схвалений на засіданні ради Одеського порту.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

 

Детальніше...

Перевалка залізорудного концентрату в Одеському порту здійснюється з дотриманням санітарних норм і під суворим екологічним контролем

Роз’яснення прес-служби ОФ ДП «АМПУ»

з приводу розповсюдженої вчора, 18.09.2019 р., інформації про «відновлення перевалки руди в Одеському порту відкритим способом» і начеб-то порушених при цьому санітарних нормах, які забороняють перевантажувати «руду відкритим способом ближче одного кілометра від місць постійного перебування живих людей»

 

1. Згідно ДСанПіН 7.7.4.-046-99 «Державні санітарні правила і норми для морських та річкових портів», для здійснення перевантажувальних робіт з насипними вантажами санітарно-захисна зона повинна становити 300 м.

Відстань між складським майданчиком у тилу причалів 7-8 Бакалійної набережної порту, де сьогодні стивідорна компанія ТОВ «Металзюкрейн Корп. ЛТД» здійснює накопичення суднової партії залізорудного концентрату (ЗРК), і зеленою зоною центрального міського парку ім. Т.Г.Шевченка, не виходить за межу СЗЗ порту.

 

2. За даними адміністрації стивідорної компанії, в даний момент складський майданчик у тилу причалів №№ 7-8, де зазвичай накопичують металопрокат, не завантажений на 100 %. З огляду на необхідність ефективного використання орендованих у адміністрації порту виробничих потужностей, майданчик «довантажується» судновою партією залізорудного концентрату в обсязі 40 тис. тонн.

 

3. Портовий оператор ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД» займається перевалкою вантажів на причалах №№7-8 Одеського порту з 1 серпня 1993 року. Діяльність компанії пройшла сертифіккацію BUREAU VERITAS Certification  за міжнародним стандартом якості ISO-9001. З-поміж іншого, оператор має право здійснювати навантажувально - розвантажувальні операції з навалочними вантажами (в т.ч. рудою).

Для виконання операцій з перевантаження ЗРК у компанії є всі необхідні дозвільні документи, а саме:

- «Оцінка впливу господарської діяльності на довкілля» і висновки Державної екологічної експертизи, де вказаний перелік вантажів, які можуть оброблятися на причалах в Одеському морському порту;

- Дозвіл на викиди забруднюючих речовин, на підставі якого підприємство сплачує екологічний податок;

- Робоча технологічна карта (РТК) з перевантаження залізо-рудного концентрату.

 

4. Спеціалістами відділу екологічної безпеки Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» проводиться постійний контроль впливу господарської діяльності ТОВ «Металзюкрейн» на навколишнє середовище, в т.ч. шляхом регулярного відбору проб повітря, які досліджує незалежна сертифікована лабораторія. Результати досліджень показують відсутність перевищення ПДК шкідливих речовин на місці проведення перевантажувальних робіт і у СЗЗ порту. Крім того, в 2019 році на ТОВ «Металзюкрайн» була проведена планова перевірка територіальним органом - Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу на предмет виконання вимог природоохоронного законодавства. Перевірка не виявила порушень при здійсненні господарської діяльності ТОВ «Металзюкрейн».

 

5. ЗРК, тобто, збагачена мікрогранульована залізна руда, не входить до переліку вантажів з високим ступенем пилоутворення (рос.:«пылящие грузы»), оскільки

- залізорудний концентрат містить близько 10% вологи, при його зберіганні на поверхні бурту утворюється кірка;

- високий питомий вміст заліза (60-65%) робить цей вантаж «важким», бурти концентрату на відкритих майданчиках не піддаються впливу вітрової ерозії;

- вугільний пил у складі ЗРК відсутній.

 

6. З точки зору транспортних властивостей, ЗРК відноситься до класу вантажів, які не утворюють небезпечних хімічних реакцій, негорючі, пожежо- та вибухобезпечні, не схильні до самонагрівання і самозаймання.

 

7. Залізорудний концентрат вивантажують з напіввагонів на причал за допомогою грейферів з пелюстками щільного змикання, подальша зачистка рухомого складу здійснюється електромагнітами, а при перевантаженні на судна між бортом і причалом навішуються відбійні пологи (козирки), що виключає потрапляння вантажу в акваторію .

 

8. ЗРК не є небезпечним вантажем. У Правилах морського перевезення небезпечних вантажів (МОПОГ - РД 31.15.01-89) такий вантаж відсутній.

 

З огляду на вищезазначене, розповсюджена 18 вересня інформація про начеб-то допущені порушення екологічних вимог підчас перевалки ЗРК в Одеському порту виглядає свідомим перекручуванням фактів з метою маніпуляції громадською думкою і нанесення шкоди діловій репутації державного підприємства.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

Детальніше...

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним

Цьогоріч пасажирський термінал Одеського порту визнано найкращим у Чорному морі – незважаючи на те, що останніми роками тут практично не бувало туристів у "класичному" розумінні цього слова.

Яким чином цього вдалося досягти і які перспективи це відкриває для круїзного потоку в Україну спілкуємося з начальником Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Ігорем Ткачуком.

Також говоримо про зростання показників порту, будівництво нових причалів та перспективи корпоратизації підприємства.

 

ВПЕРШЕ ЗА 4 РОКИ ДО ОДЕСИ ЗАХОДЯТЬ КРУЇЗНІ ЛАЙНЕРИ, І МАЄМО ЗАЯВКИ НА НАСТУПНИЙ РІК

- Пасажирський комплекс Одеського порту визнано найкращим в Чорному морі. За якими показниками ви лідери?

- Таку оцінку дала європейська організація MedCruise, яка оцінює інфраструктуру пасажирського терміналу для прийому гостей. Йдеться про зону відпочинку, митний пункт, власне морвокзал. Ми були здивовані, коли нас запросили на церемонію нагородження. Хоча багато зробили для того, щоб бути першими. Минулого року ми запросили цю організацію провести засідання в Одесі. Прибули також представники всіх портів Чорного моря. Раніше ми представляли Одеський порт на всіх заходах, які проводила дана організація - в Америці, в Туреччині, у Франції, в Румунії. Зробили реконструкцію фасаду морвокзалу. До речі, це єдиний визнаний в Україні кінетичний фасад, який рухається від сили вітру.

Критерії, за якими європейці оцінювали – це комплекс послуг. Що б ви хотіли мати у місці приїзду? Щоб було чисто і зручно. Щоб митниця і паспортний контроль працювали швидко. Щоб було зручно потім піднятись сходами чи ескалатором та вийти до автобуса. Щоб автобус був гарний і зручний. Для судна, що важливо? Це безпека. Можливість заправитись паливом, бункеровку зробити. Щоб було чисто в акваторії.

- Ви анонсували круїзний ренесанс в Одесі. На тлі яких показників побачимо таке "відродження"?

- Майже 4 роки в Одеський порт не заходили світові круїзні лайнери, працювали тільки місцеві. Ми втрачали доходи, а Одеса - туристів.

- Ви сказали 4 роки. Тобто причиною відсутності круїзних кораблів стала не війна?

- Це було пов’язане не тільки з тими проблемами, які у нас є (безпека, воєнні дії на сході нашої країни). Це ще й події, які відбулися в Туреччині - спроба воєнного перевороту. В той час кількість круїзних судозаходів в Чорне море зменшилась майже до нуля. І це проблема не тільки Одеського порту, а й інших портів чорноморського регіону.

Однак ми переконували на всіх заходах, що в Україні безпечно і що ми маємо необхідну інфраструктуру. Наголошували, що безпека в Одеському порту на високому рівні. І місто готове зустрічати туристів. І цього року у нас вже дві заявки було. Один круїзний лайнер не зайшов з технічних проблем - поломка двигуна. Другий очікуємо у жовтні. На 2020 рік маємо 11 заявок від великих круїзних лайнерів. На 2021 рік отримали - 11 заявок, а на 2022 – поки що подано дві заявки. Окрім того, за результатами проведених переговорів під час Міжнародної виставки круїзної індустрії Seatrade Europe 2019, ми можемо розраховувати на 6 додаткових суднозаходів у 2021 році і на 2 додаткових суднозаходи у 2022.

Детальніше

 

Детальніше...

Одеський порт: реконструкція першого пускового комплексу 7 причалу увійшла в завершальну стадію

Реконструкція першого пускового комплексу (163 м) найдовшого причалу Одеського порту - №7 (358 м), що почалася в січні 2018 р., увійшла в завершальну стадію. У середині вересня протягом одного дня компанія-підрядник - ТОВ «Рембудтрест ЧМП» - виконала бетонування верхньої надбудови розвантажувальної плити однієї із секцій, використавши 240 куб. м бетону.

 

Оскільки в середньому один бетоновоз перевозить 7 куб. м бетону, спецтранспорт заходив в порт безперервною колоною. Основна умова - відсутність перерв при бетонуванні, оскільки це позначається на якості бетонування і подальшій роботі конструкції. Після застигання бетону секцію засиплють щебеневим баластом, на який будуть покладені залізничні колії.

 

Коли адміністрація порту приймала рішення про реконструкцію причалу №7, було ясно, що повністю виводити такий причал з експлуатації недоцільно. Тому його реконструкцію розділили на пускові комплекси: перший - 163 м; і другий - 223 м.

 

- Оператор 7 причалу, компанія «Металзюкрейн», маючи найдовший причал в порту, була однією з успішних в плані вантажоперевалки серед портових операторів. Через причал перевантажували і продовжують перевантажувати метал, зерно, ЗРК, вантажі в біг-бегах. Однак причал протягом півстоліття кардинально не ремонтували, і в умовах інтенсивного режиму експлуатації він підлягав відновленню. Тому адміністрація порту прийняла рішення реконструювати причал, подовжити його на 26 м. Для нас дуже важливо створювати комфортні умови бізнесу, піклуватися про те, щоб у наших партнерів не було ніяких проблем з експлуатацією гідротехнічних споруд, - прокоментував начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

 

За свідченням фахівців інженерної служби адміністрації порту, підрядник виконав досить великий обсяг робіт. Було забито 43 палі кордонного ряду максимального діаметра 1420 мм і довжиною 33 м, занурена нова лицьова стінка з шпунта, виконано великий обсяг по влаштуванню пальової основи розвантажувальної плити в тилу причалу і виконані інші роботи. При цьому вперше для Одеського регіону на вантажних причалах застосована система ґрунтових анкерів для зміцнення шпунтової стінки. Технологія налагоджена, підрядник веде роботи в дві зміни.

 

Згідно проектного рішення, причал №7 не тільки подовжиться (386 м), а й стане ширшим на 5,6 м, вийшовши в акваторію. Важливо, що глибина біля причалу і на частині акваторії Карантинної гавані буде збільшена до 13,5 м (для порівняння, зараз біля причалу - 11 м, проектна - 11,5 м), а навантаження на кв. м складської площі сягне максимальної позначки 20 тонн. Це дозволить швартувати біля причалу два судна одночасно, причому одне з них - панамакс.

 

ДОВІДКА. Причал №7 був побудований в 1965 р і експлуатувався як універсальний для перевалки насипних і генеральних вантажів. У 1980-2000 рр. тут інтенсивно велися вантажні роботи. Протягом 50 років причал капітально не ремонтували, за винятком дрібного поточного ремонту. Навантаження плюс агресивне середовище зробили свою справу: лицьова стінка причалу, що складається з металлошпунта, піддалася корозії, зносилися і кородували інші конструктивні елементи. У 2017 р адміністрація порту прийняла рішення реконструювати причал.

 

 

Детальніше...