МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 13
Під обробкою: 21

Для запобігання техногенних, терористичних, інших загроз, а також за наявності фактів корупції в порту. Цілодобова Гаряча Лінія (048) 706-57-96 Адміністрації Одеського морського порту. З решти питань звертатися за телефонами у контактному довіднику

«Порт є саме існування Одеcи»

— Граф А.Ф.Ланжерон

virusship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

ГАЗЕТА «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИК»


       2021.04.22


                        Архів за 2015 рік

                        Архів за 2016 рік

                        Архів за 2017 рік

                        Архів за 2018 рік

                        Архів за 2019 рік

                        Архів за 2020 рік

                        Архів за 2021 рік

ОГОЛОШЕННЯ

Авторизація

archival-photos-ukr

Маленька сенсація в Одеському порту: вітрильник Joseph Conrad неочікувано відкрив яхтовий сезон

Одеса. 14 березня 2021 р. 15:00. Сьогодні, об 11:30 у акваторію порту зайшла вітрильна супер’яхта Joseph Conrad (Build Date – 1916, L=37m, Flag – Marshall Islands). Судно завели у Нову гавань і ошвартували біля причалу №17 морського вокзалу лоцман Ігор Бойко і лоцман-стажер Олександр Кузнєцов. На борту яхти перебувають 5 членів екіпажу.

 

Першими на борт SY Joseph Conrad яхти піднялись співробітники санітарно-карантинного відділу Одеського порту, котрим капітан пред’явив медико-санітарну декларацію. Після цього лікар-епідеміолог провела температурний скринінг членів екіпажу, яхтсмени заповнили опитувальні листи. Завтра екіпаж здаватиме ПЛР-тести. Дозвіл на сходження на берег яхтсмени отримають після виконання усіх карантинних пересторог, запроваджених у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

За наявною інформацією, супер’яхта, якій виповнилось 105 років, зайшла в Україну для вирішення питання чергової реновації. На якій з суднових верфей її ремонтуватимуть, наразі невідомо. Все залежить від результатів переговорів між судновласником і представниками верфі. Скоріше за все, з Одеси яхта вирушить до Миколаєва, де базуються фірми, які займаються реновацією суден маломірного флоту.

 

Ще відомо, що в українські води сталевий вітрильник прибув з Хорватії. Перед цим були порти Греції та Португалії, а до них – Куба, яка стала кінцевою точкою чергової кругосвітньої подорожі SY Joseph Conrad.

 

Довідково

Джозеф Конрад (при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924) - англійський письменник польського походження, уродженець України. Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків. Його твори мали великий вплив на творчість багатьох класиків літератури, серед яких Ернест Хемінгуей, Грем Грін, Вільям Берроуз та інш. Д.Конрад – автор романів та оповідань на морську тематику. Підчас їх написання автор послуговувався власним досвідом плавання у британському торговельному флоті

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Відбулося чергове засідання Ради Одеського порту

12 березня, під головуванням начальника адміністрації порту Максима ЛАПАЯ відбулось чергове засідання Ради Одеського порту. У режимі відео-конференції участь у заході взяли керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Голодницький, представники Асоціації стивідорних компаній Одеського порту, інші зацікавлені сторони.

 

З-поміж іншого учасники засідання розглянули наступні питання Порядку денного:

- показники роботи Одеського морського порту за 2020 р.,

- план капітальних інвестицій на 2021 рік,

- стан реалізації проекту будівництва альтернативної дороги до Одеського морського порту

- погодження нової редакції Обов’язкових постанов по Одеському морському порту.

 

За словами М.Лапая, у обговоренні цих та інших питань взяли активну участь представники Асоціації стивідорних компаній, які запропонували свої пропозиції по вдосконаленню взаємодії адміністрації і бізнесу у прийнятті важливих для конкурентоздатності порту рішень.

 

- Ми завжди уважно прислухаємося до думки наших партнерів-портових операторів, особливо у питаннях що стосуються покращення і розширення сервісів, які надає порт своїм клієнтам, - прокоментував Максим Лапай. – І у цьому сенсі регулярні, раз на квартал, засідання Ради порту грають роль як дискусійного майданчика з питань, які становлять обопільний інтерес, так і органу легітимізації тих чи інших спільних рішень шляхом відкритого голосування…

 

За підсумками засідання Ради складено відповідний Протокол.

 

Детальніше...

У Нафтогавані Одеського порту обробляються два судна одночасно

Вчора, 11 березня, до причалу № 4-Н став танкер-газовоз SEAGAS MAJOR (L=98,5m, прапор Ліберія). Судно доставило 2383 тонни скрапленого газу. Сьогодні вранці зайшов у Нафтову гавань і пришвартувався до причалу №1-Н танкер CASTILLO DE MONTERREAL (L=182,1 m, прапор Мальта). На судно вантажать партію експортного мазуту у 28500 тонн.

 

- Останнім часом ми спостерігаємо збільшення обсягів перевалки імпортного скрапленого газу, - коментує начальник адміністрації порту Максим ЛАПАЙ. – У минулому році через причали нафторайону пройшло майже 60,8 тисячі тонн цього виду вантажу, що на 11,2 тисячі тонн перевищує результат позаминулого року по даній позиції номенклатури. Наші спеціалісти пов’язують це зростання збільшенням попиту на вітчизняному ринку автогазу.

 

За інформацією головної диспетчерської порту, за підсумками двох місяців цього року вантажообіг нафторайону Одеського порту складає 201 тисячу тонн. Це на 63,6 тисячі тонн вище за результат січня-лютого 2020 року.

 

Детальніше...

У Одеський порт зайшли кораблі протимінної групи НАТО (фоторепортаж)

10 березня в Одеський порт завітали кораблі Другої постійної протимінної групи НАТО (SNMCMG2). У складі флотилії фрегат Sokullu Mehmet Pasa (ВМС Туреччини) і три тральщики - ROS Lupu Dinescu (Румунія), ESPS Tajo (Іспанія) і TCG Ayvalık (Туреччина). Усі кораблі пришвартувались біля причалів №№18-19 морського вокзалу.

 

Як вже повідомлялось у засобах масової інформації, мінно-тральні кораблі підрозділу SNMCMG2 Північно-Атлантичного Альянсу увійшли в Чорне море 25 лютого, в рамках першого розгортання НАТО в 2021 році. Програмою розгортання передбачено проведення спільних румунсько-болгарських навчань з протимінної боротьби «Посейдон» і навчань з ВМС України. 

 

«Використовуючи переваги нашої діяльності в Чорному морі, такі як багатонаціональні навчання, відвідування портів, проходження навчань і патрулювання, розгортання SNMCMG2 є важливою можливістю, що сприяє досягненню взаєморозуміння, взаємодії і довіри з нашими союзниками і партнерами", - наводить слова командувача SNMCMG2, капітана ВМС Туреччини Юсуфа Карагюлле видання «Європейська правда». 

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Одеський порт продовжує модернізацію

Ексклюзивне інтерв’ю начальника адміністрації Одеського морського порту Максима ЛАПАЯ журналу «Судноплавство».

 

Одеський морський порт постійно розширює свою інфраструктуру, будуються нові термінали й причали. Що зроблено в цьому напрямку за останній рік і які плани на найближче майбутнє?

 

- Минулий рік, як ви знаєте, був багатий на випробування для країни і світу. Не оминули вони й Одеський порт. Карантинні обмеження у зв’язку з пандемією, посуха і, як наслідок, значне падіння перевалки зернових, непроста історія з підйомом аварійного танкера «Делфі»…

 

Однак, незважаючи на перелічені обставини, підприємство здійснило справжній ривок у плані стратегічного розвитку. Мова йде про реалізацію цілого ряду інфраструктурних проектів.

 

Це, насамперед, завершення будівництва причалу 1-«з» на Андросівському молу. В даний момент інженерна служба отримує дозвільні документи для введення його в експлуатацію, орієнтовно у квітні причал буде повністю готовий приймати під обробку комерційні судна.

 

Це і завершення реконструкції першого пускового комплексу причалу № 7 Карантинної гавані. У вересні минулого року об’єкт урочисто відкривав Президент України    

В. Зеленський. Сьогодні оновлений відрізок причалу вже на повну відпрацьовує кошти, витрачені на його реконструкцію.

 

Відновлені залізничні колії №31-32 на причалах 9-10 Карантинної гавані, що дає можливість додатково подавати під вивантаження 26 вагонів.

 

Наступний пріоритетний проект - завершення реконструкції першої черги транспортного шляхопроводу порту. Славнозвісний вантовий міст, архітектурна візитівка міста, яку ви можете бачити з Воронцовської колонади. Напередодні нового року адміністрація порту відкрила рух транспорту по цьому мосту. І дуже вчасно. Коли настав період хуртовин і ожеледиць, ми вже мали резервний автомобільний в’їзд на територію порту з вулиці Приморської.

 

Не можна оминути увагою і «інвестицію року» - у жовтні 2020 р. німецька компанія «КТО», яка оперує контейнерним терміналом на Карантинному молу, ввела в експлуатацію новий складський майданчик, пропускною спроможністю 300 тис. ТЕU. Сума інвестицій у об’єкт склала 20 млн. євро…

 

Безумовно, ці та інші проекти, - а всі вони по суті є інвестицією у завтрашній день підприємства, неможливо було б реалізувати без чіткої взаємодії державного менеджменту на трьох рівнях управління: власне Одеської філії АМПУ, апарату управління Адміністрації морських портів і профільного міністерства.

 

Сьогодні перед адміністрацією порту стоїть завдання продовжити взятий у минулому році курс на модернізацію виробничих потужностей порту і не допустити зниження темпів реалізації розпочатих проектів. Йдеться насамперед про реконструкцію причалу №7 (другий пусковий комплекс), проектно-вишукувальні роботи у рамках підготовки до реконструкції причалів №№12-13 Платонівського молу, продовження капітальних ремонтів доріг та естакад порту.

 

Стосовно причалу №7 можу сказати, що роботи на об’єкті сьогодні йдуть повним ходом, що надихає нас на оптимізм відносно завершення реконструкції до кінця 2022 року.

По Платонівському молу – проект дуже масштабний. Мова про необхідність модернізації кордону причалів №№12-13 ведеться з 2014 року. Головна причина – фізичний і моральний знос гідротехнічних споруд, потреба в їх модернізації задля отримання можливості обслуговування флоту більшого тоннажу і нарощування річної пропускної спроможності перевалочного комплексу. Цей проект входить до затвердженого профільним Міністерством Стратегічного плану розвитку Одеського порту до 2031 року. В даний момент на Платонівському молу проводяться вишукувальні роботи.

 

У розрізі дорожньої інфраструктури першочерговим завданням є запланований на 2021-й рік ремонт 3-ї черги транспортної естакади з відновленням опор, системи водовідведення, гідроізоляції та асфальту.

 

Ще одним важливим напрямком роботи адміністрації порту спільно з нашими партнерами у 2021 році є подальше впровадження IT-технологій у процеси оформлення вантажів, флоту, автотранспорту. На веб-ресурсах адміністрації порту досить докладно висвітлюється просування нашого проекту «Тайм-слот». Мова йде про створення мобільного додатку, який надає клієнтам можливість завчасно планувати час прибуття і гарантованого запуску вантажних автомобілів через КПП порту шляхом резервування секторів часу протягом доби. Завдяки цій новації вдалося розподілити весь потік транспорту рівномірно і позбутися ситуацій пікових навантажень, коли хвилеподібний потік автоконтейнеровозів утворював затори не тільки перед КПП порту, а й на прилеглих до порту міських вулицях і безпосередньо на територіях контейнерних терміналів.

 

Зараз ця технологія відшліфовується, проводяться зустрічі з представниками вантажних терміналів, експедиторських компаній, щоб врахувати усі зауваження і побажання.

 

Крім того, буквально у цьому місяці розпочалась тестова експлуатація модуля оформлення відходу судна в електронному вигляді з використанням інформаційної системи портового співтовариства. Протягом двох місяців здійснюватиметься паралельне оформлення як в електронному так і в паперовому вигляді, після чого плануємо перехід виключно на електронне оформлення. До речі, використання модуля здійснюється на безоплатній основі.

 

Яка кількість стивідорів займається перевалкою вантажів в Одеському порту?

 

- Сьогодні стивідорну діяльність у порту здійснюють 20 приватних компаній. Однак, не будемо забувати, що Одеський порт – один з найстаріших у галузі і з трьох сторін оточений міською забудовою. То ж можливості кількісного розвитку у нас обмежені.

 

Наші партнери, я маю на увазі стивідорні компанії, у повній мірі забезпечують функціонування Одеського порту як універсального перевалочного комплексу. Сьогодні на наших терміналах здійснюється перевалка усієї номенклатури вантажів за виключенням небезпечних і несумісних з міським середовищем. На території підприємства функціонують два контейнерних термінали, дев’ять універсальних суховантажних (зернові, металопродукція, генеральні вантажі, будматеріали), три - для перевалки наливних вантажів (нафта і нафтопродукти, технічні і харчові масла), портовий холодильник та інші.

 

Більшість портових операторів – це компанії, які співпрацюють з портом більше 20-25 років та інвестували у розвиток потужностей з перевалки десятки й сотні мільйонів доларів. Наприклад, згадана вище компанія «КТО» вже вклала у модернізацію контейнерного терміналу на Карантинному молу більше 130 млн. євро. Компанія «Бруклін-Київ» разом з іноземними партнерами побудувала за 100 мільйонів доларів сучасний зерноперевалювальний комплекс на Андросівському молу. І це тільки з того, що будувалось останніми роками.

 

Скільки отримує міський бюджет від податків, які сплачує Одеський порт?

 

- Платником податків є Адміністрація морських портів України, яка стабільно входить в топ найбільших платників податків країни. А Одеська філія – це лише один з підрозділів АМПУ, який формує податкову базу. Але річ не в цьому. Коли мене питають, «а що отримує міський бюджет від роботи порту?», я завжди прошу перефразувати питання: «скільки заробляє Одеський порт для державного бюджету України?». Тому, що справа портовиків - не розподіляти податки: скільки відправити до центру, а скільки через субвенції до міського бюджету повернути в регіон? Наша справа - ці кошти заробляти за рахунок надання клієнтам широкого спектру якісних послуг з перевалки вантажів і обслуговування флоту. Та й не можливо, насправді, точно підрахувати: скільки сумарно сплачують податків усі портові оператори, а також сотні експедиторських, агентських, логістичних та інших компаній, які співпрацюють з портом. Але точно ця цифра обчислюється у мільярдах гривень. Коли державна податкова служба нагороджувала за підсумками року найбільших і найсумлінніших платників податків у регіоні, Одеський порт, компанії Одеського порту завжди були у цьому списку.

 

Що відбувається з портовими зборами? Вони ростуть, падають? Як це відбивається на конкурентоспроможності Одеського порту?

 

- Оцінювати ефективність існуючої системи справляння портових зборів – це компетенція вищестоящих інстанцій. Зі свого боку, ми з вами можемо лише констатувати актуальність проблеми, про що свідчать звернення представників бізнесових кіл до Уряду відносно можливості зниження розмірів портових зборів для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного експорту.

 

Однак не треба забувати, що портові збори, які справляються за застарілою, як на думку експертів, методикою, на сьогодні являються головним джерелом життєзабезпечення і розвитку існуючої моделі портової інфраструктури України. А на портову інфраструктуру зав’язаний майже весь експорт. І зміна існуючих ставок, принципів і методик справляння зборів може як піти на користь галузі, так і розбалансувати галузь і економіку країни в цілому. Тому вдосконалення системи портових зборів – це точно не легке і не швидке питання. І приказка «сім разів відмір…» - саме про цю проблему.

 

Станом на початок цього року Міністерство інфраструктури вийшло на фінішну пряму у вирішенні даного питання і оприлюднило на своєму офіційному сайті для публічного обговорення проект наказу, яким пропонується запровадити нову, єдину методику розрахунку портових зборів. Крім цього, на етапі громадського обговорення знаходяться і відповідні зміни до порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів.

 

Якщо у двох словах, запропонована міністерством методика спрямована на уніфікацію розрахунків ставок портових зборів та визначення їх реального рівня, виходячи з ринкової вартості активів. Вона також враховуватиме фактично понесені витрати на утримання адміністрацією морських портів України гідротехнічних споруд та здійснення відповідних заходів з безпеки мореплавства у межах відведених акваторій. І ще одне - нова методика базуватиметься на економічному обґрунтуванні ставок для кожного збору та передбачатиме можливість їх подальшого корегування з урахуванням інвестиційної складової.

Переконаний, що результатом тривалої плідної співпраці представників експертного середовища транспортної сфери буде методика, яка дозволить встановити на економічно обгрунтованому рівні обсяг питомих витрат портових зборів на одиницю вантажу в портах України що позитивно вплине на конкурентноспроможність Одеського порту.

 

Який стан справ з проектом будівництва альтернативного автомобільного в’їзду у порт?

 

- Завдяки особистому дорученню Президента України Володимира Зеленського, проект будівництва нового автомобільного в’їзду в Одеський порт перейшов у площину практичної реалізації. Це дуже важливо. Під час пошуку оптимального варіанту конфігурації нової магістралі на місцевості адміністрація порту взяла за основу маршрут дороги, передбаченої Генеральним планом Одеси.

 

З цього приводу збиралась на своє засідання Рада Одеського порту. На ньому були розглянуті запропоновані проектантами кілька варіантів маршруту. Після обговорення плюсів і мінусів кожного з них з представниками компаній-портових операторів, був обраний оптимальний варіант, на який потім погодилась і міська влада.

 

Восени минулого року Міністерство інфраструктури доручило Службі автомобільних доріг України розпочати роботу над реалізацією проекту. Відомством вже розроблена проектна документація. Нова дорога починатиметься від Об’їзної і закінчуватиметься перед спуском з 5-ї черги естакади порту. Протяжність альтернативного в’їзду у порт складатиме 5,4 км, ширина смуги дорожнього покриття – 4,7 м, радіус повороту буде спроектований з урахуванням специфіки руху автопоїздів.

 

З огляду на те, що дорогу належить будувати на слабких і підтоплених ґрунтах з заростями чагарників і очеретів, планується облаштувати дренажну систему, вбити кілька сотень паль і по ним прокласти бетонну естакаду.

 

Адміністрація порту направила на адресу «Укравтодору» пропозицію відносно облаштування т.зв. «нульового» контрольно-пропускного пункту, оскільки, територія Одеського порту є пунктом пропуску через державний кордон, для якого існують встановлені законодавством вимоги режиму заїзду-виїзду.

 

Чи буде Одеський порт або його причали віддаватися в концесію?

 

- Коли ми кажемо, що Одеський порт – це універсальний порт, ми звичайно маємо на увазі і те, що Одеса – це головні морські туристичні ворота України. Свого часу Одеський порт подарував рідному місту найкращий у Європі комплекс для прийому і обслуговування круїзних лайнерів. Однак з тих пір вже минуло чверть століття, інфраструктура морського вокзалу потребує не лише модернізації чи капітального ремонту. Вона потребує кардинального переосмислення філософії існування пасажирського комплексу як громадського соціального простору і центру культурного життя міста-мільйонника.

 

Є багато думок і сучасних концепцій розвитку пасажирського комплексу без зміни його профільної функції як морського вокзалу. Але на втілення цих проектів потрібні значні фінансові ресурси. Державі вони не під силу. Тому, як колись Микола Пантейлемонович Павлюк перевів на ринкові рейки стивідорну діяльність у порту, так само зараз ми маємо думати про те, щоб знайти потужного інвестора для розвитку паскомплексу на Новому молу.

Сьогодні профільне Міністерство продовжує підготовку нових проєктів державно-приватного партнерства у різних інфраструктурних галузях та активно готує до оголошення нові концесійні конкурси. Один з п’яти пріоритетних об’єктів морської галузі, який планується передати у концесію – пасажирський комплекс Одеського морського порту.

 

На даний момент зі сторони ДП «АМПУ» підготовлено технічне завдання на розробку попереднього техніко-економічного обґрунтування та концептуальної записки, що дасть можливість здійснити SWOT-аналіз, передбачити ризики, розрахувати фінансову модель та розглянути доцільність включення до проекту готелю «Одеса», причалів Одеської філії ДП «АМПУ», концертно-виставкового залу, тощо.

 

Координатором проекту виступає Офіс підтримки реформ (RST) при Міністерстві інфраструктури України.

 

Враховуючи територіальне розташування пасажирського комплексу (історичний центр міста) і його інфраструктуру, цей об'єкт, безумовно, є привабливим для потенційних претендентів-концесіонерів.

 

Орієнтовний термін укладення концесійного договору – 2023-й рік. Тобто – це перспектива.

 

А сьогодні мені б хотілось завершити наше інтерв’ю сподіваннями, що у 2021 році одесити врешті дочекаються повернення круїзних лайнерів до причалів морського вокзалу після пандемії. Адміністрація порту зробила все від неї залежне, щоб зняти усі перешкоди на шляху білих пароплавів. Welcome to Odessa. Ми завжди раді гостям!

 

Детальніше...

Адміністрація Одеського морського порту передала архів дипломно-паспортного відділу до місцевого представництва Державної служби морського і річкового транспорту України

Одеська філія «Адміністрації морських портів України» (ОФ АМПУ) офіційно закінчила процес передачі архіва дипломно-паспортного відділу (ДПВ) служби капітана Одеського порту до місцевого представництва Державної служби морського і річкового транспорту України (Морської адміністрації). Більше десяти тисяч томів документів були перевезені з приміщення на морському вокзалі (вул. Приморська, 6-а) до офісу Відділу надання адміністративних послуг морякам на вул. Успенська, 4. Передача архіву ДПВ була здійснена згідно з відповідним наказом Міністерства інфраструктури про безоплатну передачу на баланс Морської адміністрації майна, необхідного для виконання вказаною структурою функцій дипломно-паспортних відділів.

 

- Дійсно, наприкінці лютого 2019 року постановою Уряду функціонування дипломно-паспортних відділів у складі адміністрацій портів було припинено і передано відповідним структурам Морської адміністрації, - коментує Максим ЛАПАЙ, начальник ОФ ДП «АМПУ». – Логічно було б у тому ж році передати разом з іншим майном і архів ДПВ. Однак в Одеському порту цей процес дещо затягнувся у часі. На новому місці для архіву потрібно було і приміщення знайти, і обладнати його відповідним чином. Варто зазначити, що норматив зберігання багатьох документів сягає 75 років… В даній ситуації адміністрація порту враховувала перш за все соціальний аспект проблеми. Адже від наявності і стану документів часто залежить подальша кар’єра і навіть доля моряка. Поки бази даних ще не переведені 100-відсотково у електронний формат, до архіву звертаються за довідками і самі трудівники моря, і судновласники, коли потрібно підтвердити легітимність кваліфікаційних документів, і правоохоронні органи під час розслідування справ. То ж ми забезпечили цілісність кожної одиниці зберігання, забезпечили відповідний мікроклімат у місці зберігання, призначили уповноважених за збереження архіву.

 

Нагадаємо, що до 2019 року дипломно-паспортні відділи українських МТП функціонували у статусі структурних підрозділів управлінь капітанів портів, які у свою чергу підпорядковувались адміністраціям портів. До функцій ДПВ входило оформлення, видача, ведення і заміна дипломів плавскладу, підтверджень до дипломів, кваліфікаційних свідоцтв, посвідчень особи моряка, посвідчень різного типу, архівних довідок і документів, а також контроль за діяльністю організацій по найму і працевлаштуванням моряків, прийом іспитів та проведення тестування морських фахівців, відповідно до наявної нормативної бази і перевірка легітимності документів, що пред'являються кандидатами на отримання дипломів і кваліфікаційних свідоцтв тощо.

 

Довідка

ДПВ Одеського морського порту був одним з найбільших у галузі. Щорічно тільки «Посвідчень особи моряка» в ньому оформлювалось до 8 тисяч одиниць. Приблизно у такій же кількості оформлялись і дипломи командного складу флоту та інші кваліфікаційні документи. З радянських років ДПВ УКП Одеського порту дислокувався у офісі на вул. Успенській, 4. Влітку 2015 року з метою поліпшення умов обслуговування моряків, підрозділ було передислоковано на третій рівень морського вокзалу за адресою вул. Приморська 6-а.

 

 

Детальніше...

Увага, ремонтні роботи!

Доводимо до Вашого відома, що у зв`язку із необхідністю виконання колійних робіт з 03.03.2021 р. по 05.03.2021 р. планується перекриття центрального залізничного переїзду, для проїзду автотранспорту.

 

Просимо врахувати вищезазначену інформацію в роботі.

Детальніше...

«Розпочато експлуатаційне днопоглиблення Аванпорту Одеського морського порту», - Олександр Голодницький

Філія «Днопоглиблювальний флот», завершивши капітальне днопоглиблення акваторії порту Чорноморськ, приступила до виконання експлуатаційного днопоглиблення в акваторії морського порту Одеса господарським способом. Роботи проводяться на внутрішній акваторії на ділянці Аванпорту, яка слугує водним підходом до акваторій Карантинної і Нової гаваней. До складу каравану входять багаточерпаковий земснаряд «Дунай», три грунтовідвізні шаланди, буксир-заводчик якорів та промірний катер.

 

 - Потреба в експлуатаційному днопоглибленні на 2021 рік визначено за результатами сезонних промірів акваторії морського порту, - коментує керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр ГОЛОДНИЦЬКИЙ. – Земкараван відновлює глибини до позначки 13,5 метрів, всього об’єм днопоглиблення складе 60 тисяч кубічних метрів грунту. Через Аванпорт заходять великотоннажні судна до причалів, на яких здійснюють перевалку чотири портові оператори. Отже доведення глибин до паспортних характеристик дозволить якісно виконувати контрактні зобов’язання з прийому та обробки флоту. Для ДП «АМПУ» це не тільки зобов’язання, прямо визначені законом, але й творчий підхід через оптимізацію витрат на роботи за рахунок більшого акценту на днопоглиблення власним флотом.

 

Вилучений з Аванпорту грунт за допомогою саморозвантажувальних шаланд транспортується в море на ділянку т.зв. підводного морського відвалу Одеського порту. Усі роботи виконуються з дотриманням особливих умов та правил проведення робіт, передбачених діючими дозволами на проведення робіт на землях водного фонду в т.ч. крім будівельних (для експлуатаційного днопоглиблення) та з дотриманням встановлених нормативів екологічної безпеки та безпеки мореплавства.

 

 

Детальніше...

Реконструкція причалу №7 Одеського морського порту: стартував етап облаштування шпунтової стінки 2-го пускового комплексу

Поряд з введеною в експлуатацію частиною оновленого причалу (1-й пусковий комплекс 163,32 м) повним ходом ведуться роботи з реконструкції 2-го пускового комплексу. На цьому тижні спеціалісти генпідрядника - компанії ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» приступили до облаштування шпунтової стінки.

 

Цій, безумовно знаковій події, передував етап формування пальового поля кордонного ряду, під час якого було занурено 66 паль діаметром 1420 мм довжиною більше 33 метрів. Весь обсяг означених робіт було виконано за три місяці - з кінця жовтня минулого року по останню декаду січня поточного року.

 

- За час роботи на 1-му пусковому комплексі підрядник адаптувався до технологічних умов та набув чималого досвіду ведення робіт у акваторії та на береговій частині Карантинної гавані Одеського порту, - висловився з цього приводу начальник адміністрації Одеського морського порту Максим Лапай. – Це позитивним чином позначилось на темпах будівництва. Якщо на облаштування пальового поля кордонного ряду 1-го комплексу було затрачено півроку, то цього разу у півтори рази більший обсяг робіт виконаний за 3 місяці. І це не дивлячись на зупинку будівництва під час січневих морозів і хуртовин. Чітка й організована робота підрядника налаштовує на оптимістичні сподівання, що реконструкція завершиться своєчасно.

 

За інформацією інженерної служби адміністрації порту, на облаштування 223-метрової причальної стінки 2-го пускового комплексу причалу №7 передбачається використати 186 пар шпунтових паль «коритного» профілю. Шпунт необхідно занурити на глибину більше 20 метрів, попередньо вкривши трьома шарами антикорозійного покриття. Операція розрахована на 3 місяці. Далі на черзі - відсипні, бетонувальні роботи і монтаж технологічної інфраструктури причалу.

 

Довідка. Проект реконструкції причалу №7 затверджено розпорядженням Кабінету міністрів України № 688-р від 27.09.2017 р. Довжина причалу після реконструкції збільшиться на 29 метрів і сягатиме 386 метрів. Передбачена проектом висока щільність пальового поля розрахована на більш значні, ніж раніше, навантаження. Загальний обсяг робіт за проектом розділений на три пускові комплекси: ПК №1 передбачає реконструкцію 163,32 м причалу, ПК №2 – реконструкцію решти 223,19 м, ПК №3 – днопоглиблення акваторії до 13,5 м від «0» Одеського порту.

 

12 вересня минулого року в рамках робочої поїздки в Одеську область Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистому відкритті першого пускового комплексу реконструйованого причалу.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

Детальніше...

В Одеському порту ошвартувалось судно з партією імпортної вантажної автотехніки та промислового обладнання

Сьогодні, 04.02.2021 р., в Одеський порт зайшов універсальний суховантаж UNISTREAM (L=132,2m прапор – Антігуа і Барбуда). Судно ошвартувалося о 7-й ранку біля причалу 1-к Карантинного молу. У трюмах і на палубі теплохода закріплені вантажні автомобілі (самоскиди, бетонозмішувачі, сміттєвози тощо) та промислове обладнання.

 

Т/х UNISTREAM прибув з Шанхаю. В Одесі планується вивантаження партії машин, загальною масою 1430 тонн, для кількох імпортерів з різних міст України. Два автоклави, які мають по 29 метрів у довжину і потребують спеціальної такелажної оснастки для перевантаження, будуть знімати за допомогою суднових кранів. Автомобільна техніка буде розвантажена береговим контейнерним перевантажувачем компанії ДП «КТО».

 

Нагадаємо, ДП «КТО» є дочірньою структурою німецького логістичного холдингу HHLA (штаб-квартира - Гамбург). Компанія оперує контейнерним терміналом Одеського порту на Карантинному молу з літа 2001 року. Останніми роками ДП «КТО» водночас з основною діяльністю – обробітком суден-контейнеровозів, активно розвиває супутні бізнеси. Зокрема, причал 1-к нового Карантину час од часу використовується для обробки суден з генеральними і проектними вантажами, а також для довантаження зерновиків.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

Детальніше...

Одеський морський порт готовий до прийому круїзних лайнерів у навігацію 2021 року (за підсумками VII наради Чорноморської робочої групи (Black Sea Working Group)

Адміністрації портів Одеси, Констанци, Варни та Бургасу повністю відпрацювали документи, необхідні для прийому і обслуговування круїзних лайнерів з урахуванням опублікованих європейських стандартів охорони здоров’я, запроваджених для убезпечення пасажирів і членів екіпажів від зараження коронавірусом Covid-19. Про це заявили представники портів підчас VII наради Чорноморської робочої групи (Black Sea Working Group) – дорадчого органу, який займається питаннями координації відновлення круїзних перевезень у Північно-Західній частині Чорноморського басейну у постковідний період.

 

Нарада відбулась на днях у форматі відеоконференції. За інформацією її учасників, сторони обговорили і узгодили уніфіковану концепцію берегового обслуговування круїзного флоту у портах України, Румунії та Болгарії, включивши у неї вимоги прийнятих сьогодні судноплавними компаніями протоколів безпеки на борту судна. У підсумковому протоколі наради її учасники окремо наголосили, що станом на початок 2021 року у жодному з портів, представлених у Black Sea Working Group, не існує формальних перешкод для прийому й обслуговування круїзних суден, їх пасажирів та членів екіпажів.

 

-          Що стосується Одеського порту, ми готові обслуговувати суднозаходи круїзних лайнерів у постковідний період за новою процедурою, - коментує підсумки VII наради Чорноморської робочої групи Максим ЛАПАЙ, начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України». – Якщо дуже коротко, зміст новації полягає в тому, що перед заходом судна в порт відбувається обмін інформацією між капітаном і нашим диспетчером стосовно наявності у Сторін і сумісності «Оперативних планів» дій у порту заходу у разі виявлення на борту судна хворого з підозрою на інфекційне захворювання. Це дозволяє організувати злагоджену взаємодію служб порту і екіпажів суден з метою мінімізації загрози поширення корона вірусу…

 

Як розповів далі М.Лапай, «Оперативний план» адміністрації порту з проведення первинних протиепідемічних заходів у разі виявлення на борту пасажирського судна хворого з підозрою на інфекційне захворювання, був розроблений з урахуванням рекомендацій проекту Європейського союзу з перезапуску круїзних операцій після зняття обмежувальних заходів у зв'язку з COVID-19. Цей документ є основним, який регламентує прийом та обслуговування суден під іноземними прапорами в умовах пандемії. Він затверджений ГУ «Лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України на водному транспорті» та погоджений Одеським прикордонним загоном.

 

Водночас, за словами керівника, єдиним нормативним актом, який обмежує вільне пересування іноземців на території України під час карантину, є Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

 

Згідно з цією Постановою, у період дії карантину забороняється перетин державного кордону іноземцями… без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією - партнером на території України (асистанс*), та покриває витрати, пов'язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, і діє на строк перебування в Україні.

 

Як відомо, усі пасажири круїзних лайнерів мають відповідні страхові поліси. З огляду на це, адміністрація Одеського порту не бачить перешкод для прийому і обслуговування круїзних лайнерів у навігацію 2021 року, резюмував М.Лапай.

 

Нагадаємо, що всього на сезон 2021 р. подано 22 заявки на суднозаходи круїзних лайнерів в Одеський порт. Сезон має відкрити 7 травня судно Azamara Quest компанії Azamara Cruises. За попередньою інформацією від туроператора, круїзна компанія планує здійснити означений суднозахід на вказану у заявці дату.

 

________

 

*   Асистанс (від фр. Assistance - допомога) - послуги, що надаються туристам за кордоном, відповідно до умов договору страхування. Дані послуги надаються при настанні страхового випадку в натуральній формі або у вигляді грошових коштів через медичне, фінансове та технічне сприяння (Вікіпедія).

 

Детальніше...